ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 р. | № 406/20-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Муравйов О.В. |
суддів : | Полянський А.Г. Фролова Г.М. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Промагробудінвест" |
на постанову | від 18.12.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | № 406/20-06 Господарського суду Київської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Промагробудінвест" |
до | 1. Малого підприємства інвалідів “Вікторія” Всеукраїнської організації інвалідів “союзу організацій інвалідів України” 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Айтерра” |
про | визнання недійсним договору уступки вимоги |
за участю представників сторін: |
позивача: | Висторобець В.О., дов. б/н від 03.10.2006р., |
відповідача –1: відповідача –2: | Піскарьова П.М., дов. №2 від 01.11.2006р., Камінський К.Е., дов. №49 від 20.12.2006р., |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2006 року (суддя Іваненко Я.Л.) позов задоволено повністю.
Визнано недійсним Договір уступки вимоги (цесії) від 03.05.2006 року, укладений між Малим підприємством інвалідів “Вікторія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Айтерра”. Стягнуто з Малого підприємства інвалідів ”Вікторія” Всеукраїнської організації інвалідів Союзу організацій інвалідів України на користь Відкритого акціонерного товариства “Промагробудінвест” судові витрати: 42,50грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Айтерра” на користь Відкритого акціонерного товариства “Промагробудінвест” судові витрати: 42,50грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006р. (судді: Фаловська І.М., Мамонтова О.М., Агрикова О.В.), вказане рішення місцевого господарського суду скасовано.
Відмовлено ВАТ “Промагробудінвест” у задоволенні позовних вимог до Малого підприємства інвалідів ”Вікторія” Всеукраїнської організації інвалідів Союзу організацій інвалідів України повністю.
Відмовлено ВАТ “Промагробудінвест” у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Айтерра” повністю.
Стягнуто з ВАТ “Промагробудінвест” на користь ТОВ “Айтерра” 42,50грн. держмита.
ВАТ “Промагробудінвест” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006р. по справі № 406/20-06 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2006р., мотивуючи скаргу тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що апеляційним судом не в повному обсязі перевірено законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, і, тому, постанова підлягає скасуванню.
У зв’язку з виходом судді Фролової Г.М., з лікарняного, справа №406/20-06 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року №02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.
У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просять залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 зазначеного Кодексу).
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання недійсним договору уступки вимоги, зазначаючи при цьому, що 03.05.2006р., отримав від МПІ “Вікторія” (відповідач –1) листа №5/3-1, в якому останній повідомив його про укладення між МПІ “Вікторія” та ТОВ “Айтерра” (відповідач –2) Договору уступки права вимоги до позивача у розмірі 87163,22грн., яка ґрунтується на умовах договору доручення на ведення справ у судах, укладеного 04.09.2004р., між позивачем та відповідачем –1.
Задовольняючи позов та визнаючи договір уступки вимоги (цесії) від 03.05.2006р., недійсним місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до п.5 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України, договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним у зв’язку з відсутністю акту виконаних робіт та наданих послуг по договору доручення на ведення справ у судах від 04.09.2004р., за яким виникли вимоги, що були уступлені відповідачем - 1 відповідачу - 2 за оспорюваним договором.
Згідно ч.1ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу відповідно до яких: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Апеляційний господарський суд при винесенні оскаржуваної постанови встановив, що договір доручення на ведення справ у судах містить усі необхідні істотні умови, які необхідні для договорів такого виду та направлений на реальне настання правових наслідків, які настали на час розгляду позовних вимог судом першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор може бути змінений у зобов’язанні внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512).
Ст.515 ЦК України встановлено пряму заборону кредитора, яка не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров”я або смертю.
У п.7.3 договору доручення на ведення справ у судах укладеного між МПІ “Вікторія” та ВАТ “Промагробудінвест” від 04.09.2004р., зазначено, що у випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
Згідно ст.ст.513, 514, 516 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наведене, апеляційний суд правомірно дійшов висновку, що договір доручення на ведення справ в судах від 04.09.2004р., не містить заборони змінювати кредитора за договором доручення на ведення справ у судах.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що апеляційним господарським судом було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Промагробудінвест” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року у справі № 406/20-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.