Справа № 22Ц- 2792/2008
Головуючий у І інстанції Соловйова Н.М.
Категорія 57
Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.
УХВАЛА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Приходько К.П, суддів: Гуль В.В., Волохова Л.А., при секретарі Приходько Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Обухівського районного управління земельних ресурсів, Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про визнання дійсним попереднього договору, переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язати вчинити дію, -
встановила:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що в порушення договірних відносин земельна ділянка, власником якої була Дудаева, відчужена не на його користь, а на користь відповідача ОСОБА_2, в зв'язку з чим просив поновити порушене право.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року позов задоволений повністю.
Визнано дійсним попередній договір від 15 червня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Переведено права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2007 року, що укладений між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Чеботар С. І. і зареєстрований в реєстрі за № 1308, на ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 0, 2496 га, кадастровий номер 3223186801:01501750011, розташовану АДРЕСА_1.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 904220 на ім'я ОСОБА_2 та визнано недійсним державну реєстрацію цього акту.
Зобов'язано Київську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах скасувати державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯД Х° 904220 на ім'я ОСОБА_2.
В апеляційних скаргах апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, через невідповідність висновків суду'обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права, оскільки попередніий договір, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є нікчемним і таким, що не породжує правових наслідків. При цьом вказаний договір не міг бути укладений з відповідачем, яка на день його укладання знаходилася по за межами країни.
Апелянт ОСОБА_2 додатково зазначає, що є добросовісним набувачем, тому земельної ділянки його позбавлено всупереч вимогам цивільного законодавства.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено письмовий, не посвідчений нотаріально, попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0, 2496 га, кадастровий номер 3223186801:01501750011, розташованої АДРЕСА_1, що датований 15 червня 2006 року.
За умовами попереднього договору продавець узяв на себе зобов'язання не пізніше 30.03.2007 року укласти з покупцем основний договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, та отримав від покупця 450 000 гривень суму, визначену як ціну предмету договору, в якості гарантованої суми забезпечення покупцем своїх договірних зобов'язань.
Дудаева своїх договірних зобов'язань не виконала та 07.03.2007 року відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2, яка на підставі цього договору купівлі-продажу оформила своє право власності на землю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки є дійсним та оскільки договором було передбачено, що в разі укладення продавцем договору купівлі-продажу з третіми особами в обхід покупця за цим договором, право покупця звернутися з позовом до суду про переведення на нього прав та обов'язків покупця та про визнання права власності на земельну ділянку за покупцем, тому суд захистив порушене право.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати договір дійсним.
Ухилитися від нотаріального посвідчення договору може будь-яка сторона (якщо наслідки нікчемності будуть для неї вигідніші, ніж виконання іншою стороною своїх обов'язків).
З попереднього договору вбачається, що сторони домовилися щодо усіх істотних його умов, так як він містить усі необхідні для даного виду договорів вимоги, які до нього ставляться, сам договір не суперечить законові та відбулося часткове виконання договору.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно обрав форму захисту інтересів учасника договірних відносин та визнав договір дійсним і, у цьому разі, наступне його нотаріальне посвідчення не вимагається.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 638 ЦК України попередній договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов договору.
Оскільки самим попереднім договором була передбачена форма захисту прав, покупця у спосіб переведення на нього прав та обов'язків покупця, суд першої інстанції перевів на позивача права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 07.03.2007 року, та захистив порушене право, передбачене договірними відносинами, що не суперечить ст. ст. 6, 627 ЦК України.
Згідно ст. 60 ЦПК України, відповідач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Посилання відповідача ОСОБА_2 на ту обставину, що вона є добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу від 07.03.2007 року земельної ділянки не приймається судом до уваги, оскільки норма ст. 388 ЦК України на дані правовідносини не поширюється.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що попередній договір нею не підписувався, не доведений в судовому засіданні, оскільки з висновку експерта вбачається, що встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в графі "продавець": ОСОБА_1 у розділі "Підписи сторін": на треьому аркуші попереднього договору від 15 червня 2006 року, - самою ОСОБА_1 Наталією Степанівною або іншою особою, не виявилось можливим через значну варіаційність наданих зразків підпису ОСОБА_1
Обставини підписання попереднього договору підтвержуються свідком Лисогор, допитаним в судовому засіданні (а.с. 75-76), поясненнями учасників процесу.
Висновок спеціаліста, в розумінні ст. 59 ЦПК України не є допустимим доказом.
Інші вимоги є похідними та відносяться до компетенції Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.