УКРАЇНА

Справа № 2а-14/2009 р.        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2009  року  Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді                                      Борзаниці С.В.

                при секретарі                                         Суконцевій О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до У правління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій та покладення обов’язку виплачувати матеріальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму,  -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що вона 20 січня 2006 року  у  м. Первомайську народила сина ОСОБА_2.

    Оскільки на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вона має право на отримання матеріальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років вона звернулась до Управління праці та соціального захисту населення з цього питання та їй було призначено виплату матеріальної допомоги з 24.03.2006 року по 31.12.2007 року по 90 грн., з 01.01.2008 року по 20.01.2009 року - 130 грн.

    Із засобів масової інформації їй стало відомо про те, що розмір допомоги, яка їй виплачується, не відповідає тому розміру, який встановлено законодавством України, а саме: ст. 15 ч. 1 закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, де вказано, що розмір цієї допомоги повинен виплачуватись у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років.

З питання виплати матеріальної допомоги у повному розмірі вона звернулась до відповідача, але у своєму листі № 03-3591 від 01.10.2008 року  відповідач фактично  відмовив  їй у виплаті допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, виплата проводилась виходячи з різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш як 90 грн. у 2007 році та 130 грн. у 2008 році, і саме  виходячи з цього відповідачем і проводились виплати їй матеріальної допомоги.

У ст. 8 ч. 2 Конституції України встановлено вимогу щодо законів України — усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

    Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа № 1-29/2007), та рішенні від 22 травня 2008року  №10-рп/2008 (справа №1-28/2008)  дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19,статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Згідно ст. 62  закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років складав: з 01.01.2007року - 434грн., з 01.04.2007року – 463грн., з 01.10.2007року – 470грн. Тобто розмір доплати по догляду за дитиною віком до 3-х років для осіб незастрахованих в системі загальнообов‘язкового державного страхування: з 01.01.2007року  – 434 грн., з 01.04.2007року  – 463 грн., з 01.10.2007року – 470 грн., оскільки вона не застрахована в системі загальнообов‘язкового державного страхування розмір доплати для неї з 01.01.2007року по 31.12.2007 року повинен був складати – 1046,12 грн., але вона у 2007 році отримала  за рік лише 200,32 грн., з урахуванням чого за 2007 рік їй не доплачено 845,80.

Згідно ст. 58 закону «Про державний бюджет України на 2008рік» прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років складає: з 1 січня 2008 року - 526грн, з 1 квітня 2008року – 538грн., з 1 липня 2008року – 540грн., з 1 жовтня 2008року – 557грн., а отже і розмір доплат по догляду за дитиною віком до 3-хроків для осіб незастрахованих в системі загальнообов‘язкового державного страхування повинен був складати з 1.01.2008 року – 526 грн., з 1.04.2008 року – 538 грн., з 1.07.2008 року – 540 грн., з 1.10.2008 року – 557 грн, оскільки вона не застрахована в системі  загальнообов’язкового  державного страхування то розмір виплати для неї з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року повинен був складати 5926 грн. Але починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року їй сплачено лише 1430 грн., з урахуванням чого за період з 1 січня 2008 року по 01 грудня  2008 року їй не доплачено 4496.

    Оскільки  про порушення її права на матеріальну допомогу їй стало відомо тільки зараз, вона зверталася до відповідача з метою досудового вирішення спору, але відповідач відмовився його вирішувати, просить поновити строк звернення до суду.

Просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті їй матеріальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років відповідно до закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;  зобов‘язати відповідача виплатити їй матеріальну допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років за 2006-2007 роки у розмірі 7394 грн., зобов‘язати відповідача виплатити їй матеріальну допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років за період з 01.01.2008 року по 01.10.2008 року у розмірі 3642 та в подальшому виплачувати їй матеріальної допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років до досягнення її дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність та підтримку позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, згідно поданих заперечень просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги не визнала, посилаючись  на те, що  відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Згідно статті 4 цього ж Закону покриття витрат на виплату державної допомоги сім»ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідач відповідно до вимог статті 54 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" є управлінням Первомайської міської ради, а також розпорядником бюджетних коштів. Саме тому у здійсненні своєї діяльності у частині виплати допомоги сім»ям з дітьми керується не тільки Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», який безпосередньо регулює правовідносини в даній сфері, а ще й бюджетними нормами: Законом про Державний бюджет, Бюджетним кодексом, Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13, та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. (зі змінами та доповненнями).    

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. (зі змінами та доповненнями), передбачено, що "фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах,  бюджеті  Автономної Республіки  Крим,  бюджетах  міст  Києва  та  Севастополя,  міст республіканського і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі". Згідно пункту 4 цього ж Порядку "щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державного казначейства, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя".

Вимоги позивачки щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2006 рік є  необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки Конституційний Суд України у 2006 році не розглядав питання щодо неконституційності положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким визначалися розміри зазначеної допомоги.

Щодо вимоги позивачки про стягнення допомоги за 2007 рік, вважає за необхідне повідомити наступне: п.7 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» була зупинена дія ст. 41 та 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 14 цієї ж ст.. зупинена дія ч. 1 ст.15 ЗУ «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми» у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

 А ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлює: «допомога при народженні дитини по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням «здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

09 липня 2007 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним положення ст.. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», але ж з цим законом був затверджений обсяг видатків відповідної субвенції з Державного бюджету України з урахуванням внесених змін до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Тому Управління здійснює виплату допомоги у межах виділених сум, оскільки ч.2 ст.95 Конституції України передбачає виключно ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідні роки визначаються видатки Держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей Держави.  

Підпунктом 7 пункту 23 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.1 ст..15 викладена в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

    Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції: "3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення "Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 23 розділу II зазначеного Закону не визнані неконституційними до теперішнього часу. Тому вважає, що дії Управління при виплаті допомоги у розмірах, затверджених цим Законом, були цілком законними.    

    Вважає,  що неможливо визнати дії УПСЗН незаконними та стягнути на користь позивачки недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до встановленого розміру прожиткового мінімуму, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді прийнято без заперечень, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.11) та перебуває на обліку  в УП та СЗН Первомайської міської Ради Луганської області.

      Відповідно до листа  відповідача позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку в розмірі з 24.03.2006 року по 31.03.2007 року в розмірі – 90 грн., з 01.01.2008 року  по 14.08.2010 р.  – 130 грн. (а.с.9)

    Ст. 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

    Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

      Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

    Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

    Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХЇІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасться у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено» що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції  щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).                            

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України мас найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

 Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811 -XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною 7 статті 23 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесено зміни в Закон України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” : “7) частину 1 статті 15 викласти в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Незважаючи на те, що Конституційний Суд України в своєму  рішенні  від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 не розглядав питання про визнання неконституційною статтю 23 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, однак дійшов висновку, що “зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, ст.ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.ч.1,2,3 ст.95 Конституції України”. “Закон про бюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з суб’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина”.

    Рiшенням Конституцiйного Суду України  вiд 27.11.2008 року по справi за конституційним поданням Кабінету Мiнiстрiв України про офіційне тлумачення положення частини другої статтi 95 Конституції України п.3.3 встановлено: «Закон про державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспільні потреби) створює належнi умови для реалізації законiв України ,інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які  передбачають фінансові зобов’язання  держави перед громадянами i територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов’язань  утверджується сутність держави як соціально правової. Відповідно до ст..1,3 Конституції України та принципів бюджетної системи держава не може добровільно відмовлятися вiд взятих на себе зобов’язань, передбачених законами іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно i відповідально в межах чинного бюджетного законодавства. Визначення вiдповiдних бюджетних видатків у законi про Державний бюджет України  не може призводити до обмеження загально - суспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених конституцією».

Рiшення Конституцiйного Суду має преюдицiальне значення, тому вiдповiдач повинний був проводити перерахунок допомоги позивачці  відповідно до ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям  з дiтьми».

Таким чином, суд приходить до висновку, що  позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року і до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». При цьому суд вважає, що конкретні розрахунки розміру допомоги повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій.

    Дії вiдповiдача щодо вiдмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку у розмiрах, визначених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям  з дiтьми», не можуть  бути визнані такими, що вчинені на пiдставi, у межах повноважень, безсторонньо та добросовісно, тому є протиправними,  внаслiдок чого позовнi вимоги позивача підлягають задоволенню в цiй частині.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати їй матеріальної допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років до досягнення її дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років без зазначення кінцевого терміну, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню за наступних підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому  виплачувати їй матеріальної допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років до досягнення її дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років без зазначення кінцевого терміну є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, які можуть мати місце, та без наявності спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно частини 1 статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Враховуючи те, що позивачка доглядала малолітню дитину, що потребує значних зусиль, часу та коштів, представник відповідача не наполягає на відмові у позові у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, суд вважає причини пропуску поважними та вважає можливим позивачці поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.  

Оцінюючи  належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що  підлягають частковому  задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови у виплаті їй матеріальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років відповідно до закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є неправомірними.

    На пiдставi викладеного, керуючись ст. ст. 159-163, 99, 100, 102 КАС України, ст. ст. 8, 22, 46, 55, 56 Конституції України, ст. ст. 12, 15, 23 Закону України «Про  державну допомогу сім’ям  з дiтьми», Рішенням Конституційного Суду України вiд 09.07.2007, 22.05.08, 27.11.08 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

    Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області виплатити ОСОБА_1  матеріальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».    

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області здійснити перерахунок  та виплатити ОСОБА_1  матеріальну допомогу по догляду за дитиною віком до трьох років за період з 09.07.2007 року по 01.10.2008 року в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, тобто у розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У задоволенні позовних вимог про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області в подальшому виплачувати позивачці  матеріальну допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років до досягнення її дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з 01.10.2008 року відмовити за необґрунтованістю.

            Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.

    Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.

            Суддя           підпис

    З оригіналом згідно: суддя Первомайського міського суду

                 Луганської області                                             ОСОБА_3