Справа № 2 – 1759/09.
РІШЕННЯ
заочне
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 13 " березня 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого – судді Шестакової З.С.
при секретарі – Пометій Є.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів, посилаючись на наступні обставини.
Вона із відповідачем перебуває у законному шлюбі, зареєстрованому 05.03.2003 року у відділі РАГС Нікопольського міського управління юстиції, актовий запис № 122.
Від цього шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина перебуває на повному її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає, а тому вона вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку.
Враховуючи той факт , що вона сама утримує дитину , відповідач матеріальної допомоги не надає , хоча має обов’язок і можливість її надавати , позивачка просить суд задовольнити позов.
У судове засідання позивачка не з'явилася, від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності. На позов наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.
Розглянувши заяву позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України " Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України " За рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її … батька …"
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України " Частка заробітку ( доходу ) матері , батька , яка буде стягуватися як аліменти на дитину , визначається судом. "
Як було встановлено у судовому засіданні, сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 05.03.2003 року у відділі РАГС Нікопольського міського управління юстиції, актовий запис № 122.
Від цього шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина перебуває на повному її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає, а тому вона вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку ( а. с. 2,3 ).
Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що відповідач має обов’язок надавати допомогу на утримання своєї дитини, але у добровільному порядку від надання такої допомоги ухиляється. Тому суд вважає, що аліменти в силу ст. ст. 180-183 СК України мають бути стягнуті з нього у примусовому порядку.
Також в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача мають бути стягнуті судові витрати по справі на користь держави.
Керуючись ст.ст. 180 -183 СК України , ст. ст. 10,11,14,15,213-215, 224,227,228 , п. 1. ч. 1 ст. 367 ЦПК України , суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісяця, починаючи з 27.10.2008 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 12.03.2021 року.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: