Справа № 2 – 1446/09.

РІШЕННЯ

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    « 24 » лютого 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді   Шестакової З.С.

    при секретарі –             Демченко М.Л.

    за участю позивача –   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Нікопольського району у особі Нікопольської райдержадміністрації про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом ,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на наступні обставини.

Її матері ОСОБА_2 на праві приватної власності належала приватизована земельна ділянка, площею 4,3281 га, що знаходиться на території Дмитрівської сільської ради, грошовою оцінкою 39675,49 грн.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачці. Частину спадкового майна у вигляді будинку, який належав ОСОБА_2, позивачка прийняла і оформила на неї своє право власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила вказана земельна ділянка. Спадкоємцем цього майна за заповітом є позивачка і інших спадкоємців за заповітом чи законом немає.

Позивачка звернулась до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва на право власності на спадщину, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивачкою не був наданий правовстановлюючий документ, на підставі якого вказана земельна ділянка належала спадкодавцеві.

Цей документ позивачка отримала у Нікопольському районному відділі земельних ресурсів після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що позивачка є спадкоємицею спірного майна за заповітом, фактично прийняла спадщину, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.

    Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

            Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України  заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, не залежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 1268  ЦК України  спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як було встановлено судом, матері позивачки ОСОБА_2 на праві приватної власності належала приватизована земельна ділянка, площею 4,3281 га, що знаходиться на території Дмитрівської сільської ради, грошовою оцінкою 39675,49 грн.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачці. Частину спадкового майна у вигляді будинку, який належав ОСОБА_2, позивачка прийняла і оформила на неї своє право власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила вказана земельна ділянка. Спадкоємцем цього майна за заповітом є позивачка і інших спадкоємців за заповітом чи законом немає.

Позивачка звернулась до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва на право власності на спадщину, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивачкою не був наданий правовстановлюючий документ, на підставі якого вказана земельна ділянка належала спадкодавцеві.

Цей документ позивачка отримала у Нікопольському районному відділі земельних ресурсів після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини ( а. с. 8-16 ).

Виходячи із наведеного, суд  дійшов висновку про те, що позивачка правомірно володіє спадковим майном, є його єдиною спадкоємицею за заповітом, від спадкування не усувалася, це майно дійсно належало спадкодавцеві, а тому її позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 332,1235, 1268 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельна ділянка, площею 4,3281 га, що знаходиться на території Дмитрівської сільської ради, грошовою оцінкою 39675,49 грн. у порядку спадкування за заповітом після смерті її матері, ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: