Справа № 2 – 1294/09.

РІШЕННЯ

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    « 04 » березня 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді   Шестакової З.С.

    при секретарі –             Демченко М.Л.

    за участю позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення обов’язкової частки у спадщині та визнання права власності на спадкове майно ,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом про визначення обов’язкової частки у спадщині та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на наступні обставини.

Її матері, ОСОБА_3 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 19.12.1992 року, яким все належне їй майно заповіла відповідачу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески. Спадкоємцем цього майна за заповітом є відповідач.

Оскільки на момент відкриття спадщини позивачка була непрацездатною ( знаходилася на пенсії ), вона вважає, що має право на обов’язкову частку у спадщині.

Позивачка у встановлений законом строк звернулась до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва на право власності спадкового майна, але в зв’язку з тим, що вона не надала правовстановлюючого документу, що посвідчував право власності спадкодавця на спадкове майно, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи те, що позивачка є спадкоємицею спірного майна за законом, має право на обов’язкову частку у спадковому майні, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.

    Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

            Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України  заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, не залежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

    Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України  малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець ) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом ( обов’язкова частка ).

Згідно ч. 3 ст. 1268  ЦК України  спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як було встановлено судом, матері позивачки ОСОБА_3 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 19.12.1992 року, яким все належне їй майно заповіла відповідачу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески. Спадкоємцем цього майна за заповітом є відповідач, однак свідоцтво про право на спадщину йому видане не було.

Позивачка у встановлений законом строк звернулась до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва на право власності спадкового майна, але в зв’язку з тим, що вона не надала правовстановлюючого документу, що посвідчував право власності спадкодавця на спадкове майно, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Оскільки на момент відкриття спадщини позивачка була непрацездатною суд вважає, що має право на обов’язкову частку у спадщині. Також на обов’язкову частку у спадщині мають право ї сестри позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак вони спадщину не приймали і до суду із такими вимогами не зверталися.

Дані обставини справи підтверджені долученими до неї доказами, а також вивченою судом спадковою справою, яка була заведена після смерті ОСОБА_3

Вирішуючи питання про те, який розмір повинна становити частка позивачки у спірному домоволодінні, суд виходив із наступного.

На підставі ст. 1241 ЦК України і ст. 1261 ЦК України судом встановлено, що до кола спадкоємців першої черги за законом відносяться: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Частка кожного зі спадкоємців за законом має становити:

1 : 4 = ? частина домоволодіння.

Половина від цієї частки становить:

? : 2 = 1/8 – обов’язкова частка ОСОБА_1

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1235,1241,1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,218,224,227,228 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Нікополь, вул. Урицького, 73 як на обов’язкову часту у спадщині у порядку спадкування за законом після смерті її матері, ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: