Справа № 2- 1050/09.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    « 02 » квітня 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді Шестакової З.С.

    при секретарі –           Скоробогатовій А.О.

    за участю представника

позивача -                  ОСОБА_1

    представника

відповідача –              ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків № 53 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, -

встановив:

     Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом.

    Свої вимоги мотивує тим, що її батькові, ОСОБА_4, належала квартира АДРЕСА_1.

    За життя ОСОБА_4 не склав жодних заповідальних розпоряджень стосовно належної йому квартири.

    11 травня 2004 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

    Спадкоємцем першої черги за законом є позивачка, інших спадкоємців першої черги за законом немає.

    Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона не надала документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на спадкову квартиру.

    Враховуючи ту обставину, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, має право на спадкове майно, однак належним чином не може посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.

    Представник відповідача у судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову.

    Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1   ст. 1261 ЦК України    у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя , який його пережив та батьки.

    Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, батькові позивачки, ОСОБА_4, належала квартира АДРЕСА_1.

    За життя ОСОБА_4 не склав жодних заповідальних розпоряджень стосовно належної йому квартири.

    11 травня 2004 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

    Спадкоємцем першої черги за законом є позивачка, інших спадкоємців першої черги за законом немає.

    Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона не надала документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на спадкову квартиру ( а. с. 7 – 12 ).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

    Виходячи із наведеного, суд вважає, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4,  він має право на спадкове майно, а тому його позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218 ЦПК України, суд –

вирішив:

    Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: