Справа № 2-а-1046/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 року м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Гичко М.Г., розглянувши у скороченому провадженні в м. Новоград-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2008 р. по теперішній час та виплачувати її в подальшому,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі Житомирської області, в якому просить визнати діяння (бездіяльність та відмову) відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01.01.2006 р. по теперішній час протиправними, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2008 р. по 04.05.2011 р. та виплачувати її в подальшому.

Ухвалою суду від 10.05.2011 року позовні вимоги за період, що перевищує визначений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, згідно із ст.100 КАС України залишено без розгляду, а в іншій частині вимог за період з 04.11.2010 року по 04.05.2011 року відкрито скорочене провадження в справі.

26.05.2011 року представник відповідача надав до суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позову.

Розглянувши у скороченому провадженні дану справу, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а ст.ст.6, 7 вказаного Закону передбачено, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 року п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»в зазначеній частині не реалізовані.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007»від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року на 2007 рік зупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнанні неконституційними.

Згідно з пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнано неконституційним.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2009-2010 роках Верховною Радою України не приймались нормативні акти щодо обмеження вищезазначеної пільги «Дітям війни».

Відповідно до ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.

У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до пунктів 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політика, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомог на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни. Відповідач нараховує позивачці щомісячну державну соціальну надбавку у меншому розмірі, ніж визначено вищезазначеним законодавством, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04.11.2010 р. по 04.05.2011 р. є правомірними. Відтак за вказаний період знайшла своє підтвердження протиправна бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачці вказаного підвищення до пенсії.

В задоволенні позовної вимоги про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної 30 % надбавки в подальшому слід відмовити за її безпідставністю, оскільки виходячи зі змісту вимог ст. ст. 2,6,105 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому. КАС України не містить поняття та механізмів превентивної охорони прав, свобод та інтересів людини, громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-владних відносин.

Згідно із ч.1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене та керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.7, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоград-Волинському районі Житомирської області про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2008 р. по теперішній час та виплачувати її в подальшому задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі Житомирської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04.11.2010 р. по 04.05.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі, Житомирської області, провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 04.11.2010 р. по 04.05.2011 р. з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачці у цей період.

В решті позовних вимог –відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах стягнення суми за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя