Справа №2-229/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   13 квітня 2009 року                                              м. Кодима, Одеської області

   Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Гурі С.А.

з участю позивача                                  ОСОБА_1

представника відповідача                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання незаконним і скасування рішення та визнання частини будівлі житловою,

В С Т А Н О В И В  :

        Позивач  ОСОБА_1 03 березня 2009 року звернулась до суду з позовом до Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання незаконним і скасування рішення №4 від 17 лютого 2009 року та визнання частини будівлі житловою.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що є власником нежитлової будівлі, розташованої в с.Олексіївка Кодимського району Одеської області. З метою облаштування частини вказаної будівлі під житло звернулась до відповідача з заявою про визнання частини будівлі житловою, проте рішенням №4 від 17 лютого 2009 року відповідач відмовив у задоволенні її заяви. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки воно суперечить вимогам закону і порушує її право власності щодо володіння, користування та розпорядження належним майном. З цих підстав просить позов задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та визнати частину належної їй будівлі житловою.

         Представник відповідач ОСОБА_2 (сільський голова) позов не визнав та пояснив, що в задоволенні заяви позивача виконкомом сільської ради було відмовлено з тих підстав, що у випадку визнання частини належної позивачеві будівлі житловою зменшився б розмір сплачуваної нею орендної плати за використання земельної ділянки, на якій знаходиться будівля, що призвело б до зменшення надходжень до сільської ради.

         Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи визнає позов обґрунтованим і вважає необхідним його задовольнити з таких підстав.

          Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. При цьому, у відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов’язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із  цивільних,  житлових, земельних, сімейних,  трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Між сторонами виник житловий спір щодо права позивача володіти, користуватись на розпоряджатись належним їй нерухомим майном,  отже даний спір не є публічно-правовим і має розглядатись в порядку цивільного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставою їх виникнення, поряд з іншим,  є договори та інші правочини.

      Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

     Відповідно до ст.328 ЦК України право власності в Україні набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема на підставі  правочинів та договорів.

       Судом встановлено, що 26 квітня 2003 року позивачем ОСОБА_1  на підставі договору купівлі-продажу було придбано нежитлову будівлю кафе «Олексіївське», розташоване в с.Олексіївка, вул.Кошового, 10 Кодимського району Одеської області (договір купівлі-продажу серії ВВА №522188 від 26 квітня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Кодимського району ОСОБА_3В). На підставі вказаного договору право власності позивача на зазначену будівлю було зареєстроване в Кодимському районному бюро технічної інвентаризації (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3469061 від 29 квітня 2004 року).

       Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач є власником спірної будівлі, розташованої в с.Олексіївка, вул.Кошового, буд.10 Кодимського району Одеської області.

      Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 319 та 321 ЦК України право власності особи на майно ( у т.ч. і нерухоме)  є непорушним, власник майна володіє, користується та розпоряджається майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його використанні

      Таким чином, суд вважає, що позивач, будучи власником спірної будівлі, вправі володіти, користуватись та розпоряджатись нею на власний розсуд. При цьому, таке володіння, користування та розпорядження майном не повинно суперечити вимогам закону.

      Зокрема, відповідно до положень ч.2 ст.4 ЖК України до житлового фонду  включаються  не тільки жилі будинки,  а й жилі приміщення в інших будівлях, зокрема в нежитлових.  

      Відповідно до висновку від 03 квітня 2009 року комісії у складі начальника відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Кодимської райдержадміністрації, начальника Кодимського відділу капітального будівництва, начальника Кодимського РВ ГУ МНС України в Одеській області, головного державного санітарного  лікаря Кодимського району та власника будівлі приміщення №5,6,7,8,9,10,11 та 12 спірної будівлі можливо реконструювати під житло за умови виконання робіт, передбачених проектом та технічними умовами відповідних служб.

     Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв всупереч вимог ч.2 ст.19 Конституції, згідно якої органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,  відповідних положень Житлового та Цивільного кодексів України, Закону України «Про місцеве самоврядування», тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що порушує недоторкане право позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним їх на праві приватної власності майном.  При цьому, мотиви відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача з підстав ймовірного зменшення надходжень до бюджету сільської ради сплачуваної позивачем орендної  плати за землю є необґрунтованими і суперечать вимогам зазначених вище нормативно-правових актів.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7 ЖК України ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

         Визнати рішення Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області №4 від 17 лютого 2009 року незаконним та скасувати.

         Приміщення під №5 розміром 24.3 кв.м., №6 розміром 23.2 кв.м., №7 розміром 8.3 кв.м., №8 розміром 8.4 кв.м., №9 розміром 11.4 кв.м., №10 розміром 34.2 кв.м., №11 розміром 14.8 кв.м. та №12 розміром 13.2 кв. м. нежитлової будівлі кафе «Олексіївське», розташованого в с.Олексіївка вул.Кошового, буд 10 Кодимського району Одеської області визнати житловими.

         Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд  протягом десяти днів з  дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                                           Сопільняк О.М.