Справа №2-262/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     08 квітня 2009 року                                           м. Кодима, Одеської області

     Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Гурі С.А.

за участю  позивача                               ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до виробничо-комерційної фірми «Кодимське підприємство по переробці м’яса»  про визнання договору дійсним та визнання права власності на автомобіль,

В С Т А Н О В И В  :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виробничо-комерційної фірми «Кодимське підприємство по переробці м’яса»  про визнання договору дійсним та визнання права власності на автомобіль «УАЗ-31512-01, 1987 року випуску.

        У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та пояснив, що у листопаді місяці 2008 року придбав у відповідача вказаний автомобіль. На підтвердження даної угоди у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач передав йому автомобіль та необхідні документи на нього, а він сплатив його вартість у розмірі 2000 грн. Після виконання своїх зобов’язань домовились нотаріально посвідчити договір. Однак, до цього часу, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, внаслідок чого він не може оформити автомобіль на своє ім’я. Просить позов задовольнити.

        Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1, які просив задовольнити, розглянувши справи без його участі.

        Вислухавши позивача,  дослідивши матеріали справи, суд відповідно до ч.4 ст.130 та ч.4 ст.174 ЦПК України з огляду на визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав сторін і третіх осіб, вважає необхідним позов задовольнити при попередньому розгляді справи з наступних підстав.  

        Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

        За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Судом встановлено, що 04 листопада 2008 року позивач придбав у виробничо-комерційної фірми «Кодимське підприємство по переробці м’яса», (м.Кодима, вул.Мічуріна, 2) легковий автомобіль «УАЗ-31512-01, 1987 року випуску.

На підтвердження вказаного правочину сторони у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу, після чого позивач сплатив відповідачеві обумовлену сторонами вартість автомобіля, яка склала 2000 грн., а відповідач передав йому автомобіль та документи на нього.  

           Отже, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення угоди купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов’язки.

          Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність іншої сторони (покупцеві) майно, а покупець приймає його і сплачує певну грошову суму, обумовлену сторонами.

         У п.5.2 договору від 04 листопада 2008 року зазначено, що після досягнення згоди з усіх істотних умов правочину, отриманні всіх необхідних документів сторони зобов’язались нотаріально посвідчити укладений договір для подальшої перереєстрації автомобіля в органах ДАІ. Цю обставину в судовому засіданні підтвердив і позивач. Отже, відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України вказаний договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню відповідно до домовленості сторін. Невиконання домовленості про нотаріальне посвідчення договору відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України може бути підставою для  його визнання нікчемним.

         Проте, відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна і сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Наступного нотаріального посвідчення договору не вимагається.  

        Згідно ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є  умови, які визнані такими за законом або необхідні для договорів  даного виду (умови про предмет договору, інш.), а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

         Судом встановлено, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов правочину, зокрема погодили вартість автомобіля, яка склала 2000 грн. і яку позивач сплатив відповідачеві, останній прийняв вказану плату та передав позивачеві автомобіль та необхідні документи на нього, які той прийняв. В даний час позиція сторін свідчить про відсутність між ними будь-яких непорозумінь щодо укладеного правочину. Отже, суд вважає, що здійснений між сторонами правочин відповідав їх справжній волі, ними були виконані всі його істотні умови, а його нотаріальному посвідченню перешкоджає обставина, яка не залежить від волі позивача, зокрема ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов’язань щодо нотаріального посвідчення договору.

         Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу майна належить його власнику. Право відповідача на продаж зазначеного автомобіля підтверджується    технічним паспортом серії ВМ №983154, виданим 30 жовтня 1987 року Котовським МРЕВ ДАІ в Одеській області, згідно якого автомобіль УАЗ-31512-01, 1987 року випуску, державний номерний знак 14-19 ОДВ належав виробничо-комерційній фірмі «Кодимське підприємство по переробці м’яса» м.Кодима Одеської області. Отже суд приходить до висновку, що відповідач, як власник автомобіля, вправі був розпоряджатись ним, зокрема укласти договір купівлі-продажу щодо його відчуження.

        Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені закони, зокрема із правочинів. При цьому, відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна.  

        Отже, викладене свідчить, що позивач придбав автомобілі на законних підставах і у встановленому законом порядку, тому суд вважає необхідним задовольнити його позов.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 202, 203, 209, 220, 328, 390, 638 ЦК України, ст.ст.130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В  :

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

         Договір купівлі-продажу автомобіля марки „УАЗ-31512-01”, 1987 року випуску, двигун №70704863, шасі №119314, кузов №7496 державний номерний знак  14-19 ОДВ, укладений 04 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та виробничо-комерційною фірмою «Кодимське підприємство по переробці м’яса» визнати дійсним.

         Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на легковий автомобіль марки „УАЗ-31512-01”, 1987 року випуску, двигун №70704863, шасі №119314, кузов №7496 державний номерний знак  14-19 ОДВ, який згідно технічного паспорту серії ВМ №983154, виданого 30 жовтня 1987 року Котовським МРЕВ ДАІ в Одеській області належав виробничо-комерційній фірмі «Кодимське підприємство по переробці м’яса» м.Кодима Одеської області.

        Заява  про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду у такому ж порядку подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                         Сопільняк О.М.