Справа №2-184/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       01 квітня 2009 року                                          м.Кодима, Одеської області

        Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Гурі С.А.

з участю позивача                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла,

В С Т А Н О В И В:

         09 лютого 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку в м.Кодимі по вул.Піонерській, буд.46.

        В позові позивач зазначив, що 22 квітня 2005 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №ODKDGK01421406, згідно якого позивач надав відповідачеві грошовий кредит строком до 22 квітня 2010 року у розмірі 21105 грн. зі сплатою 12% річних з погашенням кредиту згідно умов договору. Однак, відповідач не виконує взяті на себе зобов’язані і кредит та проценти за його використання своєчасно не сплачує. На забезпечення вказаного договору між сторонами було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач передав у заставу власний будинок, розташований в м.Кодимі по вул.Піонерській, буд.46. З цих підстав, з огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором просить в якості погашення заборгованості звернути стягнення на зазначене помешкання та на земельну ділянку, на якій воно розташоване, виселивши з нього відповідача і надавши згоду на його відчуження.  Крім цього просить стягнути з відповідача судові витрати.

        В поданій 01 квітня 2009 року заяві позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, розглянувши справу без його участі.  

         Відповідач  ОСОБА_1 позов не визнав, пояснивши, що дійсно уклав з позивачем кредитний договір, на забезпечення якого уклав договір іпотеки, за яким передав у іпотеку власне помешкання. Дійсно в кінці 2008 року через погіршення матеріального становища тимчасово несвоєчасно виплачував кредит та відсотки за користування ним, проте за несвоєчасну сплату належних сум сплачував неустойку як це передбачено договором. В даний час свої зобов’язання виконує належним чином, заборгованості перед позивачем не має, всі належні суми виплачує своєчасно, випереджаючи затверджений графік. З цих підстав просить в задоволенні позову відмовити.

         Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.    

        Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із договорів.

        Судом встановлено, що 22 квітня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір №ODKDGK01421406, згідно якого позивач надав відповідачеві грошовий кредит у розмірі 21105 грн. для придбання нерухомості строком до 22 квітня 2010 року  зі сплатою 12% річних з погашенням кредиту згідно умов договору.  

        Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.      

        Судом встановлено, що сторонами з метою забезпечення зобов’язання за вказаним кредитним договором у відповідності з ч.2 ст.546 ЦК України 26 квітня 2005 року було укладено договір іпотеки, згідно п.1 якого відповідач з метою забезпечення взятого на себе зобов’язання за кредитним договором передав в іпотеку належний йому житловий будинок, розташований в м.Кодима по вул.Піонерській, 46, власником якого він є відповідно до договору купівлі-продажу від 12 квітня 2005 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №7049226, виданим 19 квітня 2005 року Кодимським районним бюро технічної інвентаризації.

        Виниклі між сторонами правовідносини, щодо звернення стягнення на іпотечне майна регулюються Конституцією України, укладеним між сторонами договором, нормами Цивільного та Житлового кодексу України, а також Законом України «Про іпотеку».

        Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.316, 319 та 321 ЦК право власності в Україні є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і порядку, встановлених законом.

       Так, згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку»  від   5 червня 2003 року  N898-IV  у разі  невиконання або неналежного виконання боржником основного  зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним  зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки. Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду,  виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

        Крім цього, відповідно до ст.109 ЖК звернення стягнення на  передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають  у  ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення  про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі  громадяни,  що  мешкають у ньому,  зобов'язані на письмову  вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове  виселення  здійснюється

на  підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи,  повернення  якого забезпечене  іпотекою відповідного  жилого приміщення,  є  підставою  для  надання цим громадянам  жилих  приміщень  з  фондів  житла  для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу.  

         Таким чином, можливість звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань законодавчо передбачена.

        Разом з цим, судом встановлено, що відповідач на даний час належним чином виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, зокрема своєчасно та у передбаченому договором розмірі сплачує кредит та відсотки за користування ним. Крім цього, залишок кредиту, який підлягає поверненню відповідачем складає 6659 грн.

       Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України «Про іпотеку»  суд вправі відмовити у  задоволенні  позову  іпотекодержателя про звернення стягнення на  предмет  іпотеки,  якщо допущене боржником або іпотекодавцем,  якщо він  є  відмінним  від боржника,  порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не

завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

        Крім цього, згідно ст.ст.5,6 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути майно, яке на праві приватної власності належить іпотекодавцю. Судом встановлено, що відповідач на момент укладення договору іпотеки був власником лише житлового будинку, право власності на земельну ділянку, на якій будинок розташований, відповідач до цього часу належним чином не оформив і державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку не отримав. Отже, земельна ділянка не може бути предметом іпотеки, відповідно, не може бути вилучена.

        В зв’язку з цим, враховуючи вказані обставини, приймаючи до уваги очевидну неспіврозмірність заявлених позивачем вимог та розміру зобов’язань відповідача, з огляду на їх належне виконання в даний час, повне погашення  спричинених позивачеві збитків, викликаних неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову і вважає необхідним відмовити у його задоволенні.              

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 257, 258 ч.2 п.1, 509, 527, 553, 554, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.79, 81, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

        В задоволенні позову закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла відмовити у повному обсязі.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Кодимський районний суд.  

Суддя                                                       Сопільняк О.М.