ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 р. | № 4/123-06-3032 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: | Першикова Є.В., |
суддів: | Савенко Г.В., |
Ходаківської І.П., |
розглянувши |
касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" (далі Товариство) |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду |
від | 26.09.06 |
у справі | № 4/123-06-3032 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | відкритого акціонерного товариства "Альбатрос" (далі ВАТ "Альбатрос") |
до | малого приватного підприємства "Галлон" (далі Підприємство), Товариства, |
третя особа: | садівниче товариство "Росинка" (далі СТ "Росинка"), |
про | зобов'язання виконати певні дії |
У судовому засіданні взяли участь представники
- позивача: | не з‘явились; |
- відповідачів: | Підприємства: Карчегало К.П. (за дов. б/н від 20.10.05) - у судовому засіданні 14.12.06; |
Товариства: Бацуев В.В. (за дов. № 21/17-122 від 17.04.06); |
- третьої особи: | не з‘явились. |
Ухвалою від 27.11.06 Вищого господарського суду України касаційна скарга Товариства № 21/17-352 від 25.10.06 була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 14.12.06.
У зв‘язку з неявкою у судове засідання представників ВАТ “Альбатрос” та СТ “Росинка”, ухвалою суду від 14.12.06 розгляд справи було відкладено на 18.01.07.
Вказані ухвали суду були направлені учасникам судового процесу в установленому порядку, документів які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На день розгляду справи у судовому засіданні 18.01.07 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судове засідання 18.01.07 представники сторін та третьої особи не з’явилися.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а від сторін та третьої особи повідомлень щодо неможливості участі у судовому засіданні 18.01.07 до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому порядку.
Рішенням від 11.08.06 господарського суду Одеської області (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги ВАТ “Альбатрос” задоволено.
Відновлено становище, яке існувало до порушення права
ВАТ “Альбатрос”, шляхом зобов'язання Товариства демонтувати газопровід високого тиску впродовж огорожі дитячої бази відпочинку “Салют” за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 115.
З Товариства на користь ВАТ “Альбатрос” 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Постановою від 26.09.06 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Лашина В.В., суддів –Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 11.08.06 господарського суду Одеської області без змін.
При винесенні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було враховано, що постановою від 31.01.06 Одеського апеляційного господарського суду по справі № 22-31/525-05-9067 господарського суду Одеської області встановлено порушення з боку Підприємства при проведення газопроводу норм ДБН 360-92-2002р. та визнано такі дії незаконними.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 26.09.06 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник вважає, що рішення суду по справі № 22-31/525-05-9067 не є підставою для звільнення ВАТ “Альбатрос” від обов‘язку доведення факту порушення права користування приватною власністю.
У своєму відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Альбатрос” щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними у зв‘язку з чим просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства без задоволення.
Зокрема, ВАТ “Альбатрос” зазначає, що рішення по справі № 22-31/525-05-9067 господарського суду Одеської області, яким дії Підприємства щодо будівництва спірного газопроводу визнано незаконними, є чинним, оскільки постановою від 01.08.06 Вищого господарського суду України було залишено без змін відповідну постанову апеляційного суду по даній справі, а ухвалою від 21.09.06 Верховного Суду України Підприємству було відмовлено в порушенні в касаційному перегляді постанови Вищого господарського суду України у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 25.05.05 між Підприємством та СТ “Росинка” було укладено договір підряду, за умовами якого останній доручив Підприємству виконати роботи по проектуванню, узгодженню, експертизі, будівництву та здачі в експлуатацію газопроводу високого та низького тиску по вул.Набережна в районі Дача Ковалевського.
На підставі наданих сторонами доказів по справі судовими інстанціями встановлено, що Підприємство отримало експертний висновок по робочому проекту “Траса газопроводу високого і низького тиску по вул.Д.Ковалевського, тупику, спуску до вул.Набережної і вул.Набережної м.Одеси" (далі Проект), дозвіл на виконання робіт з проектування і монтажу газопроводу, та проводило роботи по його будівництву згідно з технічними умовами, наданими Товариством.
При вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказаний Проект не був узгоджений з ВАТ "Альбатрос", яке на підставі договору від 27.05.02 купівлі-продажу державного майна об‘єкту соціальної сфери є власником дитячої бази відпочинку “Салют”, розташованої у м.Одесі по вул.Дача Ковалевського, 115, впродовж огорожі якої проводився спірний газопровід.
Також, попередніми судовими інстанціями встановлено, що постановою від 31.01.06 Одеського апеляційного господарського суду по справі № 22-31/525-05-9067 за позовом ВАТ "Альбатрос" до Підприємства про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання припинити будівництво газопроводу, було встановлено порушення з боку Підприємства норм ДБН 360-92-2002р. при проведенні газопроводу, у зв‘язку з чим визнано такі дії незаконними та такими, що обмежують можливості реалізації складового повноваження права власності ВАТ "Альбатрос", а саме користування: належним йому майном. Пцідприємство було зобов'язано припинити будівництво газопроводу високого тиску уздовж огорожі бази відпочинку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.ст. 2-4, 48-50 Закону України "Про власність" право власності в Україні охороняється законом, власнику гарантуються умови захисту права власності і власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Щодо тверджень Товариства про те, що він є неналежним відповідачем по справі, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, хоча спірний газопровід й було побудовано Підприємством, в подальшому він був переданий за актом прийому-передачі у власність Товариства.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у відповідності до ст.ст. 317, 318, 319 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про власність" лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" № 21/17-352 від 25.10.06 залишити без задоволення.
Постанову від 26.09.06 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 4/123-06-3032 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий | Є.Першиков |
судді: | Г.Савенко |
І.Ходаківська |