Справа № 2-1205/11

У х в а л а

24 березня 2011 року

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про узаконювання самовільно зведених об’єктів нерухомості , -

В С Т А Н О В И В :

15 березня 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про узаконювання самовільно зведених об’єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці № 2 по провулку Граверному в місті Маріуполі.

Разом із тим, позивач просить відстрочити на 2 місяці сплату судових витрат, посилаючись на скрутне матеріальне становище. При цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Відповідно ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторін, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору або витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більш ніж до прийняття судового рішення по справі.

Оскільки вказана норма є правом, а не обов’язком суду, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та як наслідку неможливості сплати у повному обсязі судових витрат.

На підставі викладеного суд вважає, що позовна заява подана із порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких згідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України віднесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п/п «а» п. 1 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 р. „Про державне мито”, позовні заяви майнового характеру, сплачуються держмитом у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, беручи до уваги інвентаризаційну вартість нерухомого майна у розмірі 25484 грн., узаконювання якого прагне позивач, йому необхідно додатково сплатити судовий збір у розмірі 203 грн. 84 коп. на р/р - 31416537700054, отримувач - місцевий бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача - ГУДКУ в Донецькій області, МФО – 834016, ЕДРПОУ – 34686694, КБКД – 22090100.

Крім того, пред’являючи вимогу про узаконювання самовільно зведених об’єктів нерухомості, позивачем не конкретизовано яким саме допустимим способом суд має захистити його порушене, невизнане чи оспорене право.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 82, 119, 121 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати державного судових витрат - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про узаконювання самовільно зведених об’єктів нерухомості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном п’ять днів з моменту отримання копії ухвали суду і роз’яснити, що у разі не усунення вказаних недоліків у визначений термін заява вважатиметься неподаною і буде повернена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя ___________________________