Справа №2-916/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня    2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус В.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКЛУБ» про розірвання договору , повернення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,  

                               В С Т А Н О В И В :

              Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить розірвати укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю  «АВТОКЛУБ» договір про надання послуг, а також договір комісії , стягнути на її користь  грошові кошти в розмірі 12 430,23гр. , відшкодувати моральну шкоду в сумі 50 000гр., ат відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уклавши договір з відповідачем передбачала придбання  автомобіля від 30 до 120 днів. Умови договору нею виконувались у відповідності до договору, при цьому відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань не повідомив її про номер її групи, порядковий номер у групі і дату проведення Фондового акту . Крім того відповідач в односторонньому порядку вирішує питання ціни автомобіля та змінює умови договору. З огляду на порушення взятих на себе зобов’язань та неможливість їх виконання позивач вказує на наявність підстав для розірвання договору та повернення сплачених нею коштів, та відшкодування моральної шкоди яка завдана діями відповідача.

               Представник відповідача Романенко І.І. заперечував проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що посилання  про невиконання умов договору є безпідставним і необґрунтованим. Так, представник зазначав, що всі умови договору на відповідному етапі були виконані відповідачем в повному обсязі.

                Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача Романенко І.І., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

                 Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

              Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»  споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання  послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов’язань  за договором або виконує їх так повільно , що закінчити її у визначений строк стає неможливим.  Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано , споживач має право  розірвати договір  лише стосовно частини послуги  або робіт, що залишилася.

             Під час судового розгляду встановлено наступне.

             16 квітня 2008 року в м. Дніпропетровськ позивач ОСОБА_1 уклала  договір про надання послуг  №16101 з Товариством з обмеженою відповідальністю  «АВТОКЛУБ», а також за умовами цього договору договір комісії №16101/1 .

             Відповідно до умов вказаного договору предметом останнього договору стало надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля , зазначеного в додатку №1, через систему «АВТОКЛУБ», організовану ТОВ «АВТОКЛУБ» по наданню цих послуг відображено в додатку №2.

            Для досягнення цілей, зазначених у вказаному договорі, учасник системи укладає договір комісії, яким доручає товариству зробити пошук продавця автомобіля, необхідного учаснику системи для придбання, укласти договір купівлі-продажу автомобіля з продавцем, передати (організувати передачу) учаснику системи автомобіль.  Послуги , які зобов’язався здійснити відповідач  визначені у п. 2.3 укладеного між сторонами договору про надання послуг, а саме організувати і створити умови для придбання автомобіля , організувати і  провести фондові акти відповідно до додатку №2, придбати учаснику системи автомобіль, визначений додатком №1, та інше.

            Відповідно до  загальних умов визначених в додатку №2 до договору №16101 і договору №16101/1 термін формування групи складає  від 30 до 120 днів від дати підписання  дійсних договірних документів. Якщо протягом 120 днів , починаючи з  моменту підписання договорів ТОВ «Автоклуб» не повідомить  учаснику системи  номер його групи, його порядковий номер у групі і дату проведення Фондового акту, товариство зобов’язується повернути учаснику системи на відповідну його вимогу раніше сплачені ним внески.

           Як вбачається з визначеного в додатку №2 Правилах здійснення діяльності і функціонування системи АВТОКЛУБ порядком проведення Фондових актів, результати кожного проведеного Фондового акту оголошуються публічно на цьому Фондовому акті і надсилаються кожному  Учаснику системи  разом із квитанціями на оплату.

           За період дії укладених сторонами договорів  позивачем було внесено грошових коштів в загальному розмірі 12 430,23гр. , а саме повних внесків 9 850,23гр., чистих внесків 7 884,42гр., адміністративних внесків 1 965,81гр.  Вказані обставини підтверджуються наданими квитанціями .

           Підстави та умови за яких договірні відносини між сторонами можуть бути розірвані визначені у вищенаведених Правилах здійснення діяльності і функціонування  системи АВТОКЛУБ, що є додатком №2 до укладених сторонами договорів.  У відповідності до п. 13 вказаних Правил, в будь-якому   випадку  учаснику системи повертаються лише чисті внески та сплачується штраф у відповідному розмірі.

          Оцінивши в сукупності встановлені обставини справи, відповідні їм норми Закону, суд прийшов до переконання про обґрунтованість вимог  позивача щодо розірвання договору та стягнення сплачених коштів, та безпідставність вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

            Суд зазначає, що відносини , які склались між сторонами підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачем ( споживачем) було замовлено послугу  у  відповідача (виконавця) для особистих потреб. При цьому  послуга визначена в договорі №16101 від 16 квітня 2008 року та договорі комісії, з додатками №№1,2 повністю відповідає  терміну визначеного в ст. 1 Закону України   «Про захист прав споживачів», як діяльність виконавця з наданням (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

            Судом також вставлено, що в укладених між сторонами договорах (основному та комісії) не визначено строку  дії договірних відносин між сторонами та отримання споживачем  матеріального блага у вигляді транспортного засобу за визначеною  договором ціною.

              Судом також було встановлено, що відповідач не повідомив позивача про номер його  групи,  його порядковий номер у групі , оскільки підтвердження вказаної обставини  під час судового розгляду не надано. Так, судом приймається критично лист наданий представником відповідача в судове засідання щодо повідомлення позивача про  номер групи та її порядковий номер в групі, оскільки в ньому відсутня дата, прізвище позивача та підтвердження отримання вказаного листа . Та, обставина , що в квитанціях направлених позивачу зазначались вказані відомості та повідомлялось позивача про проведення Фондового акту,  не приймається судом до уваги , оскільки  не звільняє відповідача  від обов’язку визначеного договором.

                Судом також встановлено, що за результати  кожного проведення Фондового акту   повинні оголошуватись публічно на цьому Фондовому акті і повинні висилатись  кожному учаснику системи разом із квитанціями на оплату.

                Із квитанції   направлених позивачу вбачається, що вказаних відомостей позивачу не повідомлялось .

                З огляду на зазначені обставини суд вважає повністю обґрунтованим твердження позивача  про повільне виконання відповідачем своїх зобов’язань , при цьому не визначеність  строків їх завершення  свідчить про намагання відповідача уникнути виконання взятих на себе зобов’язань або неспроможність їх здійснення за визначеною  ціною.

                Отже існують всі підстави для розірвання укладеного між сторонами договору про надання послуг та договору комісії у відповідності до вимог частини першої ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»  та повернення позивачу сплачених нею усіх внесків . Умови договору щодо сплати штрафу та неповернення сплачених позивачем внесків  відповідно до ст. 18 зазначеного Закону є несправедливими , оскільки створюють істотний дисбаланс  договірних прав і обов’язків на шкоду позивачу.

              Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди у відповідності з вищезазначеним Законом, суд вважає безпідставними з огляду на те, що у відповідності з ст. 4 вказаного Закону моральна шкода відшкодовується у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

              Враховуючи , що вимоги позивача в частині майнового спору підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені нею  судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.  

                На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15,16, 526 ЦК України, ст. ст. 1,4, 10,18 Закону України «Про захист прав споживачів»,  ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд –                  

                                    В И Р І Ш И В  :  

               Позовні вимоги  задовольнити частково .

               Розірвати укладений 16 квітня 2008 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю  «АВТОКЛУБ»  договір про надання послуг №16101 та договір комісії №16101/1 .

               Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКЛУБ» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти в розмірі 12 430,23гр. , судові витрати в розмірі 153гр., а всього 12 583,23гр.

               В решті вимог відмовити.

                Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя