Справа №2-226/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня   2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус  В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до  Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за  участі третьої особи  ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі ,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

                                В С Т А Н О В И В:

               Позивач ОСОБА_1 01.10.2008р. звернувся  до суду і просить  зобов’язати відповідача усунути перешкоди до доступу до  його  робочого місця, скасувати наказ №446-к від 16 жовтня 2008 року про його  звільнення,  зобов’язати  відповідача допустити його  до роботи, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу  починаючи з 15 серпня 2008 року та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 40 000гр. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 серпня 2008 року декілька десятків працівників  ВАТ «КиївЗНДІЕП» не пропустили до робочого місяця, пояснюючи це тим, що вони звільнені  з роботи.  Починаючи з дня виходу з відпустки , а саме 16 серпня 2008  року позивач не мав  можливості працювати,  при цьому тільки 16 жовтня 2008 року було видано наказ про його   звільнення. Позивач вказує на те, що втратив середній заробіток за час вимушеного прогулу який складає на даний час 63 243,84гр., виходячи з його заробітної плати яку він отримував , а також зазнав моральних страждань у вигляді душевного хвилювання пов’язаного з  неправомірними діями відповідача щодо  його незаконного звільнення.

              Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» Костіна Т.В. під час судового розгляду заперечувала проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що позивач був звільнений на законних підставах у зв’язку  з прогулами без поважних причин в період 18.08.2008р. по 16.10.2008р. В обґрунтування своїх заперечень представником надані складені акти про відсутність на робочому місці позивача у вказаний період, та листи , які надсилались позивачу за місцем його  проживання щодо надання пояснень з приводу невиходу на роботу. Представник також звертала увагу на відсутність належних доказів позивача щодо правильності проведеного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що будь-якої бухгалтерської документації за період, що передував звільненню не має.

            Третя особа  ОСОБА_3, який займав посаду Голови правління на час звільнення позивача, в судове засідання не з»явився, своїх заперечень по суті спору не подав.

             Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1,  його  представників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, заперечення представника відповідача Костіної Т.В., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

             Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти  собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується  захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  

            Відповідно до п4 частини першої ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.  

             Відповідно до ст. 235 Кзпп України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає  трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові  середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі  розглядається більше як одного року, не з вини працівника , орган,  який розглядає  трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь  час вимушеного прогулу.

             Під час судового розгляду встановлено наступне.

             Позивач ОСОБА_1 займав посаду начальника автотранспортної дільниці (АТД) ВАТ «КиївЗНДІЕП». Наказом від 16 жовтня 2008 року  №446-к ОСОБА_1 звільнений  з займаної посади з 16 жовтня 2008 року за прогулу без поважних причин за період з 18.08.2008р. по 16.10.2008р., відповідно до п 4 ст. 40 КЗпП України . Підставою для видачі вказаного наказу стали акти про відсутність на робочому місці на 29 аркушах , доповідна записка начальника відділу кадрів  від 16.10.2008р., службова записка ОСОБА_8 від 28.08.2008р.  

             Із змісту вказаних актів , службової та  доповідної записок  вбачається, що ОСОБА_1  у вказаний в наказі період  був відсутній на робочому місці , без  надання пояснень щодо причин відсутності на робочому місці.  

              Незаперечним є той факт , що з 22 липня 2008 року по 15 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці.  З 29 вересня 2008 року по 13 жовтня 2008 року позивач знаходився на лікуванні в міський лікарні №5 .

             Як встановлено під час судового розгляду, 04 серпня 2008 року співробітниками Печерського РУГУ МВС України в м. Києві було здійснено  виїзд до приміщення ВАТ «КиївЗНДІЕП» , розташованого в м. Києві по бул. Л. Українки,26 в м. Києві  з приводу чинення перешкод співробітниками охорони Інституту по недопущенню  на свої робочі місця працівників ВАТ «КиївЗНДІЕП». По приїзду на місце події дільничним інспектором міліції районного управління вказана інформація підтвердилась. Від співробітників ВАТ «Київ ЗНДІЕП» було прийнято колективне звернення  з приводу безпідставного недопущення їх на робочі місця.

               Недопущення на робоче місце продовжувалось протягом двох місяців без пояснень причин їх недопущення до роботи, після чого вони змушені були звернутись до суду .

             За вищевикладених обставин суд критично оцінює акти складені про відсутність позивача ОСОБА_1 на робочому місці протягом серпня –жовтня 2008 року , і не приймає їх як доказ вчинення позивачем прогулу без поважних причин, враховуючи, що невихід на роботу був пов’язаний саме у зв’язку з недопущенням позивача на робоче місце.

             Листи відповідача направлені позивачу щодо повідомлення причин нез’явлення на роботі протягом вказаного період також суд не приймає до уваги,  оскільки їх відправлення  позивачу не за місцем його  фактичного проживання , і відсутність підтвердження вручення , не може бути належним доказом.

              За таких обставин суд прийшов до переконання про обґрунтованість твердження позивача про  його незаконне звільнення, а отже необхідність  його  поновлення на посаді, з якої він  був звільнений  з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 серпня 2008 року виходячи з його середньої заробітної плати за останні два місяці .

                Поновлення на роботі позивача, яке підлягає допущенню до негайного виконання  гарантує захист  інтересів ОСОБА_1  щодо його  незаконного звільнення, а отже інші визначені в позові способи захисту  порушених прав є недоречними.

                Так, судом приймається до уваги довідка видана 02.07.2008р. №30-717/1 щодо нарахованої заробітної плати позивачу за період травень –червень 2008 року в розмірі  4 400гр. і 9 255гр. Судом враховується те, що вказана довідка видана до звільнення позивача, має підпис ТВО Голови правління та головного бухгалтера , печатку підприємства,  не визнана недійсною , або такою, що має ознаки підроблення.

               Таким чином за період вимушеного прогулу , який складає з 18 серпня 2008 року по день винесення рішення 176  робочих днів, середній заробіток складає 63 243,84гр.  (13 655,00гр. (заробіток за травень і червень 2008 року) /38 (робочі дні у вказаний період)=359,34гр. (середній заробіток позивача в день)

                 Відповідно до ст. 237-1 Кзпп України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його звичайних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації  свого життя.

               Під час судового розгляду встановлено порушення права позивача, встановленого ст. 43 Конституції України,  що безперечно призвело до душевного хвилювання та змін в організації своїх життєвих звичок , позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання.

               Оцінюючі  характер хвилювань та їх тривалість,  ту обставину, що позивач одержить середній заробіток за час вимушеного прогулу ,  суд вважає, що грошова компенсація в розмірі 2 000гр.буде сприяти відновленню емоційно-психічного стану позивача .

               Відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави виходячи з розміру задоволених вимог позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення виходячи з вимог майнового характеру.    

               На підставі викладеного та керуючись  ст. 43 Конституції України, ст. ст. 235,  237-1 Кзпп України, ст.23 ЦК України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215,367 ЦПК України, суд –              

                                                 В И Р І Ш И В  :

               Позов задовольнити частково.

               Скасувати наказ №446-к виданий Відкритим  акціонерним  товариством   «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»  від 16 жовтня 2008 року  про звільнення ОСОБА_1 .

               Поновити ОСОБА_1  на посаді начальника АТД  у   Відкритому акціонерному товаристві  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» з  16 жовтня  2008 року.

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1    середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня по 29 квітня  2009 року в розмірі   63 243,84гр. (шістдесят три тисячі двісті сорок три гривні 84 коп.)

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1   компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000гр.  

               В решті вимог відмовити.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави в розмірі 632,43гр.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30гр.

                Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 4 400гр. допустити до негайного виконання.

                Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя