Справа №2-225/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня   2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус  В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за  участі третьої особи  ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі ,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

                                В С Т А Н О В И В:

               Позивач ОСОБА_1 30.09.2008р. звернулась до суду і просить  зобов’язати відповідача усунути перешкоди до доступу до  її робочого місця, скасувати наказ №447-к від 16 жовтня 2008 року про її звільнення, поновити її на роботі на посаді керуючої справами секретаріату Голови правління, зобов’язати  відповідача допустити її до роботи, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу  починаючи з 04 серпня 2008 року та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 40 000гр. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 серпня 2008 року її та ще декілька десятків працівників  ВАТ «КиївЗНДІЕП» не пропустили до робочого місяця, пояснюючи це тим, що вони звільнені  з роботи.  Починаючи з 04 серпня 2008 року позивач немала  можливості працювати,  при цьому тільки 16 жовтня 2008 року було видано наказ про її звільнення. Позивач вказує на те, що втратила середній заробіток за час вимушеного прогулу який складає на даний час 135 127,70гр., виходячи з її заробітної плати яку вона отримувала , а також зазнала моральних страждань у вигляді душевного хвилювання пов’язаного не неправомірними діями відповідача щодо її незаконного звільнення.

              Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» Костіна Т.В. під час судового розгляду заперечувала проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що позивач була звільнена на законних підставах у зв’язку  з прогулами без поважних причин в період 15.08.2008р. по 16.10.2008р. В обґрунтування своїх заперечень представником надані складені акти про відсутність на робочому місці позивача у вказаний період, та листи , які надсилались позивачу за місцем її проживання щодо надання пояснень з приводу невиходу на роботу. Представник також звертала увагу на відсутність належних доказів позивача щодо правильності проведеного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що будь-якої бухгалтерської документації за період, що передував звільненню позивача  у відповідача не має.

            Третя особа  ОСОБА_3, який займав посаду Голови правління на час звільнення позивача, в судове засідання не з»явився, своїх заперечень по суті спору не подав.

             Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, заперечення представника відповідача Костіної Т.В., допитавши свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

             Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти  собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується  захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  

            Відповідно до п4 частини першої ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.  

             Відповідно до ст. 235 Кзпп України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає  трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові  середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі  розглядається більше як одного року, не з вини працівника , орган,  який розглядає  трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь  час вимушеного прогулу.

             Під час судового розгляду встановлено наступне.

             Позивач ОСОБА_1 займала посаду керуючої справами ВАТ «КиївЗНДІЕП». Наказом від 16 жовтня 2008 року  №447-к ОСОБА_1 звільнена з займаної посади з 16 жовтня 2008 року за прогулу без поважних причин за період з 15.08.2008р. по 16.10.2008р., відповідно до п 4 ст. 40 КЗпП України . Підставою для видачі вказаного наказу стали акти про відсутність на робочому місці на 22 аркушах та доповідна записка начальника відділу кадрів  від 16.10.2008р.

             Із змісту вказаних актів та доповідної записки вбачається, що ОСОБА_1  у вказаний в наказі період  була відсутня на робочому місці , без  надання пояснень щодо причин відсутності на робочому місці.  

             Як встановлено під час судового розгляду, 04 серпня 2008 року співробітниками Печерського РУГУ МВС України в м. Києві було здійснено  виїзд до приміщення ВАТ «КиївЗНДІЕП» , розташованого в м. Києві по бул. Л. Українки,26 в м. Києві  з приводу чинення перешкод співробітниками охорони Інституту по недопущенню  на свої робочі місця працівників ВАТ «КиївЗНДІЕП» . По приїзду на місце події дільничним інспектором міліції районного управління вказана інформація підтвердилась. Від співробітників ВАТ «Київ ЗНДІЕП» було прийнято колективне звернення  з приводу безпідставного недопущення їх на робочі місця.

              Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_7 пояснили, що дійсно 04 серпня 2008 року  близько о 8год. 30хв. на пропускному пункті товариства було змінено осіб, яка здійснювали охорону товариства,  які в свою чергу  чинили перешкоди працівникам  товариства, в тому числі позивачу,  у проході на свої робочі місця.

              Недопущення на робоче місце як зазначає позивач ОСОБА_1, підтверджує свідок ОСОБА_8, продовжувалось протягом двох місяців без пояснень причин їх недопущення до роботи, після чого вони змушені були звернутись до суду .

             За вищевикладених обставин суд критично оцінює акти складені про відсутність позивача ОСОБА_1 на робочому місці протягом серпня –жовтня 2008 року , і не приймає їх як доказ вчинення позивачем прогулу без поважних причин, враховуючи, що невихід на роботу був пов’язаний саме у зв’язку з недопущенням позивача на робоче місце.

             Листи відповідача направлені позивачу щодо повідомлення причин нез’явлення на роботі протягом вказаного період також суд не приймає до уваги,  оскільки їх відправлення  позивачу не за місцем її фактичного проживання , і відсутність підтвердження вручення , не може бути належним доказом.

             До наказів виданих 01 серпня 2008 року  за №241-к та 04 серпня 2008 року за №250/1-к  щодо обов’язку позивача ОСОБА_1 надати пояснення прогулу 01 серпня 2008 року та застосування дисциплінарного стягнення за вчинення вказаного прогулу суд відноситься критично, оскільки вказані накази до відома працівника не доводились, пояснення не відбирались, під розпис не оголошувались.

             За таких обставин суд прийшов до переконання про обґрунтованість твердження позивача про її незаконне звільнення, а отже необхідність її поновлення на посаді, з якої вона була звільнена з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 серпня 2008 року виходячи з її середньої заробітної плати за останні два місяці .

                Поновлення на роботі позивача, яке підлягає допущенню до негайного виконання  гарантує захист  інтересів ОСОБА_1  щодо її незаконного звільнення, а отже інші визначені в позові способи захисту  порушених прав є недоречними.

                Так, судом приймається до уваги довідка видана 02.07.2008р. №30-716/1 щодо нарахованої заробітної плати позивачу за період травень –червень 2008 року в розмірі 12 500гр. і 15 265гр. Так,  свідок ОСОБА_7, яка займала посаду головного бухгалтера ВАТ «КиївЗНДІЕП» підтвердила видачу вказаної довідки позивачу та зазначила, що заробітна плата працівникам товариства перераховувалась не тільки до АБ «Банк регіонального розвитку» але і до іншого банку у відповідних випадках. Тому судом не може бути взято до уваги дані лише з АБ «Банк регіонального розвитку», оскільки це призведе до порушення прав позивача щодо отримання належного середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, судом враховується те, що вказана довідка видана до звільнення позивача має підпис ТВО Голови правління та печатку підприємства, і не визнана недійсною , або такою, що має ознаки підроблення.

               Таким чином за період вимушеного прогулу , який складає з 04 серпня 2008 року по день винесення рішення 185  робочих днів, середній заробіток складає 135 127,70гр.  ( 27 756,00гр. (заробіток за травень і червень 2008 року) /38 (робочі дні у вказаний період)=730,42гр. (середній заробіток позивача в день)

                 Відповідно до ст. 237-1 Кзпп України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його звичайних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації  свого життя.

               Під час судового розгляду встановлено порушення права позивача, встановленого ст. 43 Конституції України,  що безперечно призвело до душевного хвилювання та змін в організації своїх життєвих звичок , позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання.

               Оцінюючі  характер хвилювань та їх тривалість,  ту обставину, що позивач одержить середній заробіток за час вимушеного прогулу ,  суд вважає, що грошова компенсація в розмірі 2 000гр.буде сприяти відновленню емоційно-психічного стану позивача .

               Відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави виходячи з розміру задоволених вимог позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення виходячи з вимог майнового характеру.    

               На підставі викладеного та керуючись  ст. 43 Конституції України, ст. ст. 235,  237-1 Кзпп України, ст.23 ЦК України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215,367 ЦПК України, суд –              

                                   В И Р І Ш И В  :

               Позов задовольнити частково.

               Скасувати наказ №447-к виданий Відкритим  акціонерним  товариством   «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» 16 жовтня 2008 року  про звільнення ОСОБА_1 .

               Поновити ОСОБА_1 на посаді керуючої справами  у  Відкритому акціонерному товаристві  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» з  16 жовтня  2008 року.

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1   середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня по 29 квітня  2009 року в розмірі   135 127,70гр. (сто тридцять п’ять тисяч сто двадцять сім гривень 70 коп.)

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1  компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000гр.  

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави в розмірі 1 351,27гр.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30гр.

                Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 12 500гр. допустити до негайного виконання.

                Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя