АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6733 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Пласкій М.М.
Судця-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів : Бондара В.О.
Проюшенка О.Л.
При секретарі: Ткаченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 представника за дорученнямОСОБА_2
на заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 доОСОБА_2, 3-і особи Якимівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на майно, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-і особи Якимівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6про визнання права власності на майно.
В позові зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року придбали земельну ділянку площею 1500 кв.м. та розташований на ній житловий будинок АДРЕСА_1Запорізької області, який належав на праві приватної власності ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_2 року зазначений договір було зареєстровано заНОМЕР_1 у КП "ЯкимІвське бюро технічної інвентаризації" та посвідчено державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_3 року на придбану земельну ділянку прибув представник ТОВ "Кадастр" для складання акту про встановлення на місцевості та погодження
зовнішніх меж земельної ділянки. Проте відповідачі, яким належить сусідній будинок відмовились підписувати акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили визнати право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1500 кв.м., та розташований на ній житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області.
Заочним рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Визнано право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1500 кв.м. та розташований на ній житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області.
З метою забезпечення позову, накладено заборону на відчуження земельних ділянок, та розташованих на них будинків НОМЕР_2та АДРЕСА_1 Якимівського району Запорізької області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 представник за дорученням ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процессуального права, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ухвалюючи заочне рішення , районний суд виходив з того, що позивачі відповідно нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу придбали земельну ділянку площею 1500 кв. м., та розташований па ній житловий будинок АДРЕСА_1 Якимівського району Запорізької області.
Судова колегія вважає, що справа розглянута з порушенням норм процесуального та матеріального права, які є безумовною підставою для скасування заочного рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Районним судом зроблений невірний висновок про те, що позивачі придбали земельну ділянку. Як вбачається з договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі заНОМЕР_3, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали у ОСОБА_6в рівних частках кожний, житловий будинок АДРЕСА_1, Якимівського району, Запорізької області, який розташований на земельній ділянці площею 1500 кв.м. Факт купівлі позивачами вказаного будинку ніким не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи оспорюються межі земельної ділянки на якій розташований придбаний позивачами будинок.
Позивачами не надано суду ніяких доказів /документів/ які б свідчили про те, що ОСОБА_6, у якої ноші придбали будинок користувалася, або їй належала земельна ділянка площею 1500 кв.м. по АДРЕСА_1, Якимівського району, Запорізької області.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Верховного Суду України №7
від 16.04.2004 року, спори пов'язані із земельними відносинами розглядаються судами в
позовному провадженні.
За заявою сторони, яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд повинен перевірити правильність цього рішення і вирішити спір по суті.
Захист прав громадян па земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції, суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Вирішуючи спір про право власності на земельну ділянку, суд має виходити з того, що відповідно до ст.. 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст.. 120 ЗК України на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.
Статтею 12 ЗК України регламентовані повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.
Районним судом при вирішенні спору не притягнута до участі у справі Кирилівська селищна рада.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 (представника за дорученням ОСОБА_2) про перегляд заочного рішення районного суду від 4 вересня 2006 року районний суд необгрунтовано не прийняв до уваги її твердження про неможливість явки відповідачки у судове засідання. З наданих до суду документів вбачається, що відповідачка в день розгляду справи судом знаходилась па лікарняному.
При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на те, що відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я відповідачки ОСОБА_2,, їй належить земельна ділянка площею 0,1500 га яка розташована в смт.
За таких підстав рішення районного суду не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню
Керуючись ст.. ст.. 303, 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника за дорученням ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2006 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.