Справа №2-216/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня  2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби  Міністерства юстиції України,  за участі третьої особи Державної судової адміністрації України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                В С Т А Н О В И В :

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить  стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріальну шкоду в розмірі 2398,01гр. та моральну шкоду в розмірі 10 000гр. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду на його користь стягнуто грошові кошти в сумі 2 398,01гр. які до цього часу не стягнуті . В зазначеному позивач вбачає бездіяльність працівників Департаменту ДВС в продовж довгого часу, чим завдається не тільки матеріальна шкода позивачу, а й моральні страждання з приводу зволікання у виконанні рішення суду. В судове засідання позивач не з»явився, просив проводити розгляд справи у його відсутність.

          Представники Міністерства юстиції України та Департаменту ДВС  Опанасенко А.І. , Андрєєва О.Г. і Рублевська Н.П. заперечували проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що вини Департаменту у невиконання рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 не має, з огляду на те, що списання коштів з рахунку визначеного бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів»   здійснюється в порядку черговості та наявності коштів.

          Третя особа Державна судова адміністрація України свого представника для участі в розгляді справи не направила, пояснень по суті  порушеного питання не надала.

          Суд вислухавши пояснення представників Опанасенко А.І. , Андрєєвої О.Г. і Рублевської Н.П. , дослідивши письмові докази по справі, в тому числі оглянувши виконавче провадження по виконанню рішення суду про стягнення коштів на користь позивача,  прийшов до наступного висновку.

           Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

           Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними  рішеннями, діями  або бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

          Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутись з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.

           Під час судового розгляду встановлено наступне.

           Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2002р. на користь ОСОБА_1 було стягнуто з міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Державного казначейства України не нараховану та невиплачену частину щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 2 398,01гр.

           Ухвалою Печерського районного суду м. Києва  від 07.04.2006р. було змінено спосіб і порядок виконання вказаного рішення, а саме змінено спосіб і порядок виконання вказаного рішення шляхом списання коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку  Державної судової адміністрації  України бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів».

            Як зазначив представник ДДВС Рублевська Н.П. виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення заборгованості з Державної судової адміністрації України постановою державного виконавця об’єднані  у зведене виконавче провадження.

            Із оглянутого виконавчого провадження вбачається , що державним виконавцем надсилаються відповідні платіжні вимоги до Державного казначейства України щодо примусового стягнення з державного бюджету України коштів, які повернуті без виконання за відсутності коштів.

            Стягнення на користь ОСОБА_1 знаходиться в  реєстрі виконавчих документів  по стягненню коштів на користь суддів, складеного в порядку надходження виконавчих документів на виконання до ДВС і затвердженого на спільній нараді ДСА країни та ДДВС відповідно наказу від 02.11.2006р. №139 ДСА України.

           Оцінивши встановлені обставини та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання, що вини Департаменту ДВС у не здійсненні заходів примусового виконання рішення суду не має. В даному випадку невиконання рішення суду пов’язано з недостатністю   державних коштів, що виділяються бюджетною програмою 050150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

           За відсутність бюджетних коштів  Департамент ДВС не може нести відповідальність, а отже не  може нести відповідальність за невиконання рішення суду з цих причин і відповідно відшкодовувати позивачу нанесену шкоду.            

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23,1167 ЦК України, ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження»,  ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд, -

                                    В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби  Міністерства юстиції України,   за участі третьої особи Державної судової адміністрації України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без задоволення.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя