Справа №2-170/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня   2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус  В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1    до  Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за  участі третьої особи  ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі ,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

                         В С Т А Н О В И В:

               Позивач ОСОБА_1 03.09.2008р. звернувся  до суду і просить   скасувати наказ від 16  липня  2008 року про його  звільнення,  поновити його на роботі , стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу  починаючи з 04 серпня 2008 року та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 200 000гр. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07 липня по 29 липня  2008 року позивач знаходився на лікуванні, а починаючи з 04 серпня 2008 року  декілька десятків працівників  ВАТ «КиївЗНДІЕП» не пропустили до робочого місяця, пояснюючи це тим, що вони звільнені  з роботи.  Починаючи з дня закінчення лікування позивач не мав  можливості працювати,  при цьому тільки в суді отримав копію наказу про звільнення. Позивач вказує на те, що втратив середній заробіток за час вимушеного прогулу який складає на даний час 211 593,75гр., виходячи з його заробітної плати яку він отримував , а також зазнав моральних страждань у вигляді душевного хвилювання пов’язаного з  неправомірними діями відповідача щодо  його незаконного звільнення.

              Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» Костіна Т.В. під час судового розгляду заперечувала проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що позивач був звільнений на законних підставах у зв’язку  з прогулами без поважних причин в період з 07 липня по 16 липня 2008 року .  В обґрунтування своїх заперечень представником надані наказ про застосування дисциплінарного стягнення та наказ про зобов’язання надати пояснення. Представник також звертала увагу на відсутність належних доказів позивача щодо правильності проведеного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що будь-якої бухгалтерської документації за період, що передував звільненню не має.

            Третя особа  ОСОБА_3, який займав посаду Голови правління на час звільнення позивача, в судове засідання не з»явився, своїх заперечень по суті спору не подав.

             Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 ,  його  представників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, заперечення представника відповідача Костіної Т.В., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

             Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти  собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується  захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  

            Відповідно до п4 частини першої ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.  

             Відповідно до частини третьої вказаної статті не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності ,а також у період перебування працівника у відпустці.

             Відповідно до ст. 235 Кзпп України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає  трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові  середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі  розглядається більше як одного року, не з вини працівника , орган,  який розглядає  трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь  час вимушеного прогулу.

             Під час судового розгляду встановлено наступне.

             Позивач ОСОБА_1 наказом від 16  липня  2008 року  №239/2-к звільнений  з  посади  заступника Голови правління з загальних питань з 16 липня  2008 року за прогули  без поважних причин  07.07.2008р., 08.07.2008р., 09.07.2008р., 10.07.2008р., 11.07.2008р., 14.07.2008р., 15.07.2008р., 16.07.2008р. , відповідно до п 4 ст. 40 КЗпП України . Підставою для видачі вказаного наказу стали накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та зобов’язання надати пояснення.

             Із змісту вказаних наказів вбачається, що 09 липня 2008 року ОСОБА_1 належало надати пояснення з приводу невиходу на роботу, а 11 липня 2008 року застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогули без поважних причин 07.07.2008р., 08.07.2008р., 09.07.2008р., 10.07.2008р., 11.07.2008р.  

              Безперечним є той факт , що з 07 липня 2008 року по 29 липня 2008 року включно позивач ОСОБА_1 знаходився на лікування в урологічному відділенні клінічної лікарні «Феофанія» . Вказана обставина підтверджена листком непрацездатності та розширеною довідкою виданих клінічною лікарнею.

             За вищевикладених обставин суд критично оцінює акти складені про відсутність позивача на робочому місці протягом  липня 2008 року та застосування до нього двох різних стягнень за одне й теж саме порушення , і не приймає їх як доказ вчинення позивачем прогулу без поважних причин, враховуючи, що невихід на роботу був пов’язаний знаходженням на лікуванні.

             Листи відповідача направлені позивачу щодо повідомлення причин нез’явлення на роботі протягом вказаного період також суд не приймає до уваги,  оскільки їх відправлення  позивачу не за місцем його  фактичного проживання , і відсутність підтвердження вручення , не може бути належним доказом.

              До того ж звільнення відбулось в період тимчасової непрацездатності,  що є грубим порушенням норм трудового законодавства.  

              За таких обставин суд прийшов до переконання про обґрунтованість твердження позивача про  його незаконне звільнення, а отже необхідність  його  поновлення на посаді, з якої він  був звільнений  з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 серпня 2008 року виходячи з його середньої заробітної плати за останні два місяці .

                Так, судом приймається до уваги довідка видана 02.07.2008р.  щодо нарахованої заробітної плати позивачу за період травень –червень 2008 року в розмірі  23 000гр. і 22 750гр.  Судом враховується те, що вказана довідка видана до звільнення позивача, має підпис ТВО Голови правління та головного бухгалтера , печатку підприємства,  не визнана недійсною , або такою, що має ознаки підроблення.

               Таким чином за період вимушеного прогулу , який складає з 04 серпня 2008 року по день винесення рішення 185   робочих днів, середній заробіток складає 211 593,75гр.  ( 45 750гр. (заробіток за травень і червень 2008 року) /40 (робочі дні у вказаний період)=1 143,75гр. (середній заробіток позивача в день)  

                 Крім того, враховуючи те , що позивач звільнений 16 липня 2008 року, відповідач зобов’язаний прийняти та здійснити виплату у відповідності до норм чинного законодавства за період тимчасової непрацездатності.  

                 Судом в даному судовому засіданні  не вирішується питання законності призначення ОСОБА_1 на посаду заступника Голови правління з загальних питань, а враховується, що позивач був звільнений саме з вказаної посади.  

                 Відповідно до ст. 237-1 Кзпп України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його звичайних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації  свого життя.

               Під час судового розгляду встановлено порушення права позивача, встановленого ст. 43 Конституції України,  що безперечно призвело до душевного хвилювання та змін в організації своїх життєвих звичок , позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання.

               Оцінюючі  характер хвилювань та їх тривалість,  ту обставину, що позивач одержить середній заробіток за час вимушеного прогулу ,  суд вважає, що грошова компенсація в розмірі 2 000гр.буде сприяти відновленню емоційно-психічного стану позивача .

               Відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави виходячи з розміру задоволених вимог позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення виходячи з вимог майнового характеру.    

               На підставі викладеного та керуючись  ст. 43 Конституції України, ст. ст. 40, 235,  237-1 Кзпп України, ст.23 ЦК України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215,367 ЦПК України, суд –              

                                   В И Р І Ш И В  :

               Позов задовольнити частково.

               Скасувати наказ №239/2-к виданий Відкритим  акціонерним  товариством   «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»  від 16 липня  2008 року  про звільнення ОСОБА_1   .

               Поновити ОСОБА_1   на посаді  заступника Голови правління з загальних питань у   Відкритому акціонерному товаристві  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» з  16  липня   2008 року.

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1   середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 липня 2008 року  по 29 квітня  2009 року в розмірі  211 593,75гр. (двісті одинадцять тисяч  п’ятсот дев’яносто три гривні 75 коп.)

               Зобов»язати  Відкрите акціонерне товариство  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» після надання листка непрацездатності нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 07 липня по 29 липня 2008 року.  

               Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_1   компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000гр.  

               В решті вимог відмовити.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави в розмірі 1 700 гр.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Український  зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30гр.

                Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 22 000гр. допустити до негайного виконання.

                Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя