Справа №2-1398/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009  Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Бєлоус В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вікритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про  стягнення суми вкладів та процентів,

                                 В С Т А Н О В И В :

              Позива ОСОБА_1 звернувся до суду і просить стягнути з відповідача суму владів та нарахованих процентів процентів у розмірі  11  301 098,62  грн., а також відшкодувати судові витрати.  Позовні вимоги обгрунтовує тим, що  відповідач в порушення умов укладених договорів банківських вкладів не здійснює виплату внесених вкладів, чим завдає йому збитків.

        Представник відповідача Колянчук А.І. позовні вимоги не визнав  посилаючись на те, що існує пряма заборона Національного банку України про недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками на депозитних рахунках. Крім того на задоволення вимог кредиторів введено мараторій строком на шість місяців – з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

              Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3  та представника відповідача Колянчук А.І. , дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

        Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена свого права власності чи   обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

             Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла  від другої сторони  (вкладника або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1060 цого кодексу договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу  (вклад на виомгу) або на умовах повернення вкладу із спливом встановленого договором строку (строковий вклад) Частина друга вказаної статті передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, кроім вкладів, зроблених юридичними особами та інших умовах повернення які встановлені договором. Умова договору  про відмову від права на обержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

    Під час судового розгляду встановлено наступне.

    Протягом періоду з 26.06.2008 року по 07.07.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» були укладені 10 договорів строкового банківського вкладу (депозиту) на загальну суму 10 000 000, 00 грн., а саме:

1.   договір № 789663 від 26.06.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без повернення» на суму  5 500 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,8% річних;

2.   договір № 498214 від 03.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121690 на суму 300 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,6% річних;

3.   договір № 497693 від 03.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Стимул  №  1118602 на суму 1 5000 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,7% річних;

4.   договір № 498162 від 03.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121620  на суму 500 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,8% річних;

5.   договір № 498189 від 03.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121693  на суму 500 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,6% річних;

6.   договір № 499698 від 04.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1123422 на суму 250 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,8% річних;

7.   договір № 498159 від 04.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121605 на суму 300 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,6% річних;

8.   договір № 498114 від 04.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121511 на суму 450 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,6% річних;

9.   договір № 498033 від 07.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121355 на суму 500 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,7% річних;

10.    договір № 520071 від 07.07.2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мої можливості», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+»  №  1121693 на суму 200 000, 00 грн., строком на 12 місяців, з процентною ставкою 16,8% річних.

           Відповідно до умов вказаних договрів  вкладник передав банку, а банк прийняв від вкладника на зберігання на умовах депозитного вкладу грошові кошти у сумі 10 000 000, 00 грн. та зобов»язувався виплачувати відповідний відсоток процентів. Умовами  укладених між сторонами договорів передбачено право позивача на дострокове розірвання договірних відносин  та повернення внесених коштів і нарахованих них процентів.  

        Внесення грошових коштів позивачем на відкриті відповідачем рахунки  підтверджено відповідними платіжними документами. На даний час нараховані проценти на вклади позивача складають 1 301 098,62гр. відповідно до ставки визначеної кожним із укладених договорів.  

        13.11.2008 року позивач звернувся до відповідача про дострокове повернення належних йому грошових коштів та нарахованих процентів . Відповідач вклад не повернув.

                        Підставою для відмови  позивачу у достроковому розірванні договору та поверненні вкладу, як зазначив представник відповідача стали постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008р. №319, в подальшому  постанова №314 «Про окремі питання діяльності банків» та лист Національного банку України від 28 жовтня 2008 року.

                        Постановою Правління Національного банку України №319 від 11 жовтня 2008 року «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» запроваджено додаткові заходи щодо діяльності банків та п.2.4 визначено , що банки виконують своїх зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів».Згідно листа Національного банку України від 28 жовтня 2008 року №18-311/3496-14715 «Щодо постанови Правління Національного банку України від 11 жовтня 2008 року №319 «Про  додаткові заходи щодо діяльності банків» банки виконують свої зобов’язання за всіма типами договорів (зокрема, за вкладними (депозитними) договорами…) лише в разі настання строку завершення зобов’язань за такими договорами.

            04 грудня 2008 року постанова №319  втратила чинність у зв’язку з набранням  чинності Постанова Правління Національного банку України №413 «Про окремі питання діяльності банків». Пунктом 2 абзацу  5 Постанови №413 передбачено, що банки  зобов’язані  уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів  (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

            Листом №22-310/946-17250 від 06 грудня 2008 року НБУ звернуло увагу на те, що вищезазначений пункт вказаної постанови  забороняє банкам робити дострокове повернення депозитів, так як вони вкладені у довгострокові кредити та інші активи. Вказано також на те, що НБУ буде оцінювати діяльність банків з урахуванням того, чи забезпечує банк неухильне виконання цієї вимоги на основі вжиття економічних чи цивільно-правових заходів.

              Аналізуючи вищенаведені  рекомендації Національного банку України суд не знаходить достатніх підстав вважати їх нормативно-правовими актами, виходячи з того, що порядок  їх реєстрації, встановлений Указом Президента України від 03.10.1992року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» дотримано не було.

              Отже посилання представника відповідача на те, що у разі задоволення вимог позивача про дострокове розірвання договору банківського вкладу та повернення вкладу, дії банку будуть розцінені як порушення нормативно-правових актів НБУ є безпідставним.  

              В подальшому підставою для відмови позивачу у поверненні вкладу, як зазначив представник пвідповідача стало введення Правлінням Національного банку України мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 10 лютого  2009 року по 10 серпня  2009 року.

       В даному випадку суд зазначає, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється  на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а також не нараховуються неустойка (штраф,пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).          

      Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається крім випадків обмеження пава розпоряджатись рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.

      Оцінюючи встановлені обставини  суд прийшов до переконання, що умов за яких би право позивача щодо розпорядження своїм майном було обмежено, на час розгляду справи не існує.

      Таким чином грошові кошти внесені позивачем та нараховані проценти за користування ними підлягають стягненню в примусовому порядку.

   Відповідач також повинен відшкодувати позивачеві судові витрати пов»язані з оплатою витрат на ІТЗ у розмірі 30 грн. та сплатити судовий збір в дохід держави.

    На підставі вище викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України,ст.ст. 4,15, 16, 23,317, 321, 386, 1058, 1060, 1061,  1074 ЦК України, ст.ст. 8,10,60, 88, 202, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

                                     В И Р І Ш И В  :  

               Позов задовольнити.

               Стягнути з Відкритого акціонергого товаритсва Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 суму вкладів в розмірі 10 000 000, 00 грн., суму нарахованих процентів у розмірі 1 301 098, 62 грн., судові витрати в розмірі 30 грн., а всього 11 301 128, 62 грн (одинадцять мільонів триста одна тисяча сто двадцять вісісм гривень 62 копійки)

         Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в дохід держави держави судовий збір в розмірі 1 700 гр.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

Суддя