ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 р.
| № 8/261 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Владимиренко С.В. |
суддів: | Шевчук С.Р., |
Мележик Н.І. |
розглянув касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. |
у справі | №8/261 господарського суду м. Києва |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" |
до | Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" |
про | стягнення 800000грн., |
за участю представників:
- позивача: не з’явились,
- відповідача: не з’явились,
У судовому засіданні 13.02.2007р. було оголошено усну перерву до 27.02.2007р. до 12год.20хв., про яку учасників судового процесу було додатково повідомлено ухвалою суду від 13.02.2007р.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровська паперова фабрика" звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" про стягнення безпідставно набутої суми 200000грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за контрактом №15-03 від 28.05.2003р.
21.08.2006р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 800000грн. безпідставно набутої суми за контрактом №15-03 від 28.05.2003р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2006р. у справі №8/261 (суддя Катрич В.С.) позов Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" 587000 грн. основного боргу, 5870грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями ст.ст.525 –527, 837 Цивільного кодексу України, ст.139 Господарського кодексу України та невиконанням відповідачем належним чином зобов’язань за контрактом №15-03 від 28.05.2003р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №8/261 (колегія у складі: Брайка А.І. головуючого, суддів Бившевої Л.І. Розваляєвої Т.С.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2006р. у справі № 8/261 скасоване повністю.
Прийнято нове рішення про відмову у позові повністю з підстав невідповідності висновків суду матеріалам справи та безпідставністю позову у зв’язку з непорушенням прав позивача.
Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою у справі №8/261, Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровська паперова фабрика" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №8/261 внаслідок неповного з'ясування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним контракт №15-03 від 28.05.2003р. та стягнути з Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" 800000грн.
26.02.2007р. Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровська паперова фабрика" подало до Вищого господарського суду України заяву про зменшення касаційних вимог, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №8/261 та стягнути з Закритого акціонерного товариства "КСУ "Техмонтаж" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" 178517,60грн.
Відповідач скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, та надав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика", в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №8/261 без змін.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 28.05.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровська паперова фабрика" (замовник) та Закритим акціонерним товариством "КСУ "Техмонтаж" (виконавець) був укладений контракт №15-03, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець зобов’язався виконати згідно умов контракту монтаж паперової машини для виробництва санітарно-гігієнічних видів паперів фірми "OVER" з переробкою потужністю 60 тон/добу в м. Дніпропетровськ, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити вказані роботи.
Відповідно до п.2.1 вказаного контракту сума даного контракту орієнтовно , за узгодженням сторін, складає 900000грн.
Розділом 3 контракту сторони визначили порядок розрахунків, яким передбачено перерахунок замовником 200000грн. авансу, щомісячний розрахунок за фактично виконані монтажні роботи згідно акту виконаних робіт по затвердженим кошторисам; підписання замовником щомісячних актів виконаних робіт до 25 числа кожного місяця та їх оплата протягом 10 днів після підписання.
Строки виконання робіт визначені п.5.1 контракту, згідно з яким виконавець зобов’язується виконати монтажні роботи в строки, визначені графіком робіт.
На виконання вказаного контракту позивачем було перераховано 800000грн., відповідно до платіжних доручень №178 від 04.06.2003р. на суму 50000грн., №822 від 26.06.2003р. на суму 50000грн., №461 від 28.08.2003р. на суму 140000грн., №468 від 01.09.2003р. на суму 160000грн., №1210 від 24.10.2003р. на суму 50000грн., №600 від 12.11.2003р. на суму 100000грн., №697 від 10.12.2003р. на суму 50000грн., №698 від 16.12.2003р. на суму 100000грн., №1433 від 23.12.2003р. на суму 100000грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 587000грн. боргу, виходив з того, що відповідач частково виконав роботу по спірному контракту, що підтверджується актами виконаних робіт за червень 2003 року на суму 39000грн. та за вересень 2003 року на суму 174000грн.
Місцевий господарський суд зазначив у рішенні, про неможливість надання відповідачем оригіналів актів виконаних робіт за контрактом №15-03 від 28.05.2003р., які разом з оригіналом контракту у нього були вилучені 14.05.2004р. за протоколом виїмки, проведеної на підставі постанови в.о. слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Грищенко А.М. від 11.05.2004р., у зв’язку з находженням їх у Печерському районному суді м. Києва та виклав висновки про наявність підстав до часткового задоволення позову про стягнення 587000грн.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що в якості доказів часткового виконання робіт по контракту відповідачем надані суду першої інстанції підписані представниками сторін акти за червень, вересень 2003 року на суму 213000грн. та суду апеляційної інстанції за липень, серпень, листопад 2003 року, січень, лютий 2004 року на суму 408482грн.40коп., а всього на суму 621482грн.40коп. з посиланням на неможливість своєчасного подання останніх у зв’язку з знаходженням їх оригіналів в матеріалах кримінальної справи №1-35/06 Печерського районного суду міста Києва, відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про надання можливості отримати ці документи. Таким чином, вартість невиконаних відповідачем, попередньо оплачених позивачем робіт, становить 178517грн.60коп.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що визначений п.5.1 контракту графік робіт в матеріалах справи відсутній.
01.06.2006р. відповідачу позивачем надіслана вимога б/н від 29.05.2006р. про перерахування на рахунок останнього 800000грн., яка отримана відповідачем 21.06.2006р.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що станом на день подання позову права позивача по контракту №15-03 від 28.05.2003р. на суму 178517грн.60коп. відповідачем не були порушені, тому відповідно до вимог ч.1 ст.261, ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, даний позов є безпідставним.
Колегія суддів зазначає, що викладені висновки місцевого та апеляційного господарських судів не відповідають нормам матеріального та процесуального права та не ґрунтуються на обставинах справи.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
При вирішенні спору, суд першої інстанції не дослідив умови виконання укладеного між сторонами контракту, зокрема: п.3.1 про перерахування авансу та щомісячних розрахунків за фактично виконані роботи згідно актів виконаних робіт по затвердженому кошторису; п.5.1 в частині строків виконання робіт, підписання Акту прийому готовності фундаментів та письмового повідомлення Замовника про готовність прийняти виконавця на своїй території; розділу 6 договору про обов’язки замовника видати наряд-допуск на проведення робіт на території замовника (п.6.4), виконання всіх необхідних для проведення монтажу обладнання будівельних робіт у строки вказані в лінійному графіку (п.6.5), надання виконавчої схеми виконання фундаментів під папероробну машину, допоміжне і електротехнічне устаткування (п.6.6), забезпечення по письмовій заявці виконавця подачі обладнання в зону проведення ревізії або монтажу (п.6.7), надання виконавцю необхідної технічної документації і креслення для виконання монтажних робіт (6.8); розділу 7 про обов’язки виконавця на час виконання монтажних робіт, комплектування бригади кваліфікованих спеціалістів у кількості і згідно Проекту виконання робіт (п.7.1), на протязі 5 днів після виконання робіт по виготовленню фундаментів видає замовнику схему геодезичного обґрунтування монтажу папероробної машини і технологічного обладнання (п.7.2), до початку монтажних робіт прийняття у замовника по Акту будівельну готовність згідно виконавчої схеми виготовлення фундаментів (п.7.3), розроблення Проекту Виконання Робіт, який включає лінійний графік робіт і погодження його з замовником (п.7.8).
При розгляді справи у апеляційному провадженні, суд апеляційної інстанції, всупереч вимог ст.104 ГПК України, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення та не виправив їх.
Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність вимог позивача на суму 178517,60грн. –вартості невиконаних відповідачем, попередньо оплачених позивачем робіт є передчасними.
Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки тій обставини, що пунктом 13.1. сторони встановили, що даний контракт має силу при наявності додатків 1, 2.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду м. Києва необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати дотримання сторонами вказаних умов визначених контрактом №15-03 від 28.05.2003р., об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 п.3, 11110–11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 04.09.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №8/261 скасувати.
3. Справу №8/261 передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва в іншому складі суддів.
Головуючий | С. Владимиренко |
Судді: | С. Шевчук |
Н. Мележик |