ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

     Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

За участю представників сторін:

позивач - Сергеєва О.В. дов. № 12-10 від 12.10.2006 р. відповідач -не з'явились,

третя особа-1 -Кравченко І.К. дов. № 01-39/16 від 12.01.2007 р., третя особа-2 - Рубан М.М. дов. № 01-27-01-29-12/89

                                 ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2006р. у справі № 15/17 (суддя Пушко І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Савинці" на користь ПП "Прометей-2000" 55 851,60 грн. збитків (неотриманого прибутку), 558,52 грн. витрат по сплаті держмита, 83,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. (Фаловська І.М., Агрикова О.В., Мамонтова О.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2006 року у справі № 15/17 скасовано частково та прийнято нове рішення. Відмовлено Приватному підприємству "Прометей-2000" в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 55 851,60 грн. збитків (неодержаного прибутку). В частині відмови Приватному підприємству "Прометей-2000" в задоволенні позовних вимог в розмірі 23 287,90 грн. збитків рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2006 року у справі № 15/17 залишено без змін. Пункт 3 резолютивної частини рішення

господарського суду Полтавської області від 29.06.2006 року у справі № 15/17 залишено без змін.

Стягнуто з Приватного підприємства "Прометей-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці" 395 грн. 70 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою від 06.11.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду, ПП "Прометей-2000" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав та не скористався наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Миргородська районна державна адміністрація надала відзив, у якому підтримує касаційну скаргу ПП "Прометей-2000".

У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з лікарняного, справа № 15/17 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий - Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Заслухавши присутніх представників сторін та третіх осіб, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду. Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийнята у справі постанова вказаним вимогам не відповідає.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду Полтавської області від 09.03.2006 р. у справі № 15/4 не встановлено обставин, які б підтверджували факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок площею 218 га, а також відсутність у ТОВ "Савинці" права на користування земельними ділянками площею 218 га, що розташовані на території Савинцівської сільської ради та які належать позивачу на правах оренди, не доводить наявність вини відповідача у завданні позивачеві збитків як у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, так і у розмірі, стягнутому судом.

Проте, з таким висновком апеляційного суду, колегія судців Вищого господарського суду України погодиться не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 156 ЗК України, підставами відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 ЗК України передбачає, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.03.2006 р. по справі № 15/4 встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельні ділянки площею 218 га орендованих ПП "Прометей-2000". Визнано відсутність у ТОВ "Савинці" права на користування земельними ділянками, площею 218 га, що розташовані на території Савинцівської сільської ради та належать ПП "Прометей"(т.1 а.с. 12-14).

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Апеляційним господарським судом безпідставно були поставлені під сумнів висновки вказаного вище рішення, яке є чинним на даний момент.

В свою чергу, рішенням місцевого господарського суду від 29.06.2006 р. по справі № 15/17 встановлено, що внаслідок невикористання 218 га земельних ділянок під посіви гречки, позивач посіяв тільки 259 га, замість 477 га.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються і неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За змістом статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевий господарський суд застосував до спірних правовідносин положення "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" затвердженого постановою від 19 квітня 1993 року № 284 Кабінету Міністрів України із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р., якою встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав,

погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи цих комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Матеріали справи містять акт визначення розміру неодержаних доходів від 11.06.2006 р., який складає 55 851,60 грн., затверджений Головою Миргородської районної державної адміністрації.

Таким чином, неотриманий прибуток знаходився в причинному зв'язку з діями відповідача, що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.03.2006 р. у справі № 15/4.

За таких обставин, на підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та прийнято обгрунтоване рішення.

Натомість постанова апеляційної інстанції є необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, —

                                  ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Приватного підприємства "Прометей-2000" задовольнити.

           Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року у справі № 15/17 скасувати.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2006 року у справі № 15/17 залишити без змін.

Головуючий    суддя          Муравйов О.В.

Судді          Полянський А.Г.

                                                                                         Фролова Г.М.