Справа № 11 »a»-869
Головуючий у суді 1 інстанції Андронов В.М.
Доповідач Дудіков В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької
області в складі:
Головуючого: Олексієнка Ю.Г.,
Суддів: Дудікова В.І., Петришина І.П.
За участю прокурора Заброцької Л.О.
Та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 21 грудня 2006 року кримінальну справу за
апеляцією прокурора, державного обвинувача по справі, адвоката ОСОБА_1 в
інтересах підсудного ОСОБА_2 на постанову Вінницького районного суду від 7
листопада 2006 p., якою кримінальну справу відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст..89
КК України, не судимого,-
обвинуваченого по ст..ст. 289 ч.3,187 ч.4, 146 ч.2, 358 ч.1., 358 ч.З, 290 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,
обвинуваченого по ст..ст. 289 ч.З, 187 ч.4,146 ч.2 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,
обвинуваченого по ст..ст. 289 ч.З, 187 ч.4,146 ч.2 КК України.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
звинувачуються в незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою
змовою групою осіб, 13 травня 2003 року, в селі Зарванці Вінницького району Вінницької
області, автомобілем «Фольксваген-Пасат» НОМЕР_1, вартістю 236426 грн., власником
якого являвся ОСОБА_5,
В розбійному нападі на ОСОБА_5, заволодівши при цьому годинником
«Ролекс», золотим перснем, мобільним телефоном «Nokia», запальничкою «Дюпон»,
окулярами «Діesel», а всього майном на суму 112800 грн.;
В незаконному позбавленні волі ОСОБА_5, якого завезли в ліс, прив'язали до
дерева і залишили в лісі, біля села Рів Жмеринського району Вінницької області, де його
було виявлено і визволено 15 травня 2003 року.
ОСОБА_2 в травні 2003 року підробив і використовував до липня 2003 р.
підроблені документи і посвідчення водія республіки Молдова на ім.'я ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_2, технічний
паспорт республіки Молдова на автомобіль «Фольксваген Пасат», 2002 року випуску на
ім.'я ОСОБА_6 НОМЕР_3, талон технічного огляду
республіки Молдова на автомобіль «Фольксваген-пассат» на 2004 рік НОМЕР_4 д.н. НОМЕР_5.
ОСОБА_2 умисно знищив номер кузова автомобіля «Фольксваген-Пассат» д.н.
НОМЕР_1.
Направляючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд свій висновок
мотивував тим, що при проведенні досудового слідства грубо порушені норми
кримінально-процесуального закону, а для встановлення «об'єкту» незаконного
заволодіння транспортного засобу «Фольксваген-Пассат» В-5, 2002 року випуску, №
1
кузова НОМЕР_6, який належить потерпілому по справі ОСОБА_5,
слід провести додаткові слідчі дії, поскільки зазначений вище автомобіль, власником
якого являвся ОСОБА_5, останній після повернення йому автомобіля, продав цей
автомобіль ОСОБА_7, який у свою чергу, займався відновленням номерних знаків
кузова автомобіля.
Як зазначено у постанові суду, останньому не вдалося добути докази, які б
дозволяли ОСОБА_5 на законних підставах поновити знищений ідентифікаційний
номер кузова автомобіля.
Суд прийшов до висновку, що за час з 20 листопада 2003 року по березень 2004
року на автомобілі «Фольксваген-Пассат», 2002 року виробництва, чорного кольору, був
дійсно відновлений початковий номер кузова, але документального підтвердження про
дозвіл на проведення таких робіт ОСОБА_5 не вдалося добути.
Судом допитано в якості свідка експерта ОСОБА_8, який проводив
комплексне дослідження автомобіля «Фольксваген-Пассат», з висновку ОСОБА_8
вияснено, що номер кузова виконаний заводським способом.
З послідуючих висновків науково-дослідних експертиз видно, що механічного
знищення чи заміни ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Фольксваген-Пассат»
НОМЕР_6 не було (а.с.271 т. №4).
Суд вважає, що в ході досудового і судового слідства не було встановлено
«об'єкту» незаконного заволодіння транспортного засобу, який саме належить
потерпілому ОСОБА_5
У апеляції прокурора, державного обвинувача по справі, ставиться питання про
скасування постанови суду і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд,
поскільки зазначені в постанові суду обставини не являються підставою для направлення
кримінальної справи на додаткове розслідування.
У апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови
суду відносно ОСОБА_2 в частині міри запобіжного заходу у вигляді утримання під
вартою. Адвокат просить змінити міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд.
Вислухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування постанови
суду і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, виступ адвоката
ОСОБА_1, який підтримав вимоги, викладені в апеляції, обговоривши доводи
апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до
висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція адвоката задоволенню
не підлягає.
Висновок суду про необхідність направлення кримінальної справи на додаткове
досудове розслідування не відповідає вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду
України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України
законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»,
де в п.10 зазначено, що неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у
випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі
можливості одержання додаткових доказів.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується і в підробленні
посвідчення, використання завідомо підробленого документа, знищення ідентифікаційно-
го номера транспортного засобу.
В цих злочинах не обвинувачуються ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4
Обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у вчиненні ними
незаконного заволодіння транспортним засобом, розбійного нападу на ОСОБА_5 та
незаконне позбавлення ними волі останнього, пред'явлене органами попереднього
розслідування, залишилося поза увагою місцевого суду, нічим не аргументоване місцевим
судом у постанові.
В той же час, що стосується пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 по
CT..CT.290, 358 ч.1 та ч.З КК України органами досудового слідства, то суд наводить цілий
2
ряд аргументів відносно досліджень, які проводились по справі відповідними
спеціалістами по автомобілю «Фольксваген-Пассат», тому суду слід було оприділитися з
оцінкою даних доказів. Якщо ж суду недостатньо цих доказів, то суд мав можливість дати
доручення допитати в якості свідків осіб, які займалися дослідженням доручених цим
судом питань. У суду є можливість допитати безпосередньо цих осіб по відповідних
питаннях, які цікавлять суд для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин
справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують ОСОБА_2,
так і інших осіб, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При таких обставинах постанова суду підлягає скасуванню, поскільки суд не
зробив відповідних висновків, досліджуючи фактичні обставини справи, однобічно провів
судове слідство.
Кримінальну справу слід направити на новий судовий розгляд, де слід Прийняти всі
міри, передбачені нормами КПК України, для усунення зазначених недоліків і вирішення
кримінальної справи у відповідності з вимогами глав 25-28 КПК України.
Що стосується міри запобіжного заходу, обраної відносно ОСОБА_2 та інших
осіб по справі, то вона обрана у відповідності з вимогами статтей 148, 150, 155 КПК
України і підстав для звільнення з-під варти цих осіб, колегія суддів не знаходить.
На підставі вище наведеного, керуючись ст..ст. 365, 366, 367, 368 КПК України,
колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, державного обвинувача по справі, задоволити.
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду від 7 листопада 2006 року, відносно
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Васильовича - скасувати, направивши кримінальну справу на новий судовий розгляд в
той же районний суд в іншому складі.
Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без зміни -
утримання під вартою.
З