Апеляційний суд Кіровоградської області
м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63
Справа № 22-4280 2010 р. Головуючий у 1-й ОСОБА_1
Категорія - 52 Доповідач - Спірідонова Л.С.
УХВАЛА
Іменем України
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Вербицького В.С.
Суддів: Спірідонової Л.С., Дуковського О.Л.
При секретарі: Пітель Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
01 червня 2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Лозувата Ульяновського району про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В процесі розгляду справи позовні вимоги неодноразово змінювались та уточнювались.
До участі у справі в якості співвідповідача притягнуто директора школи ОСОБА_3 та третю особу на боці відповідача - відділ освіти Ульяновської райдержадміністрації.
В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що працювала кухарем школи. Наказами № 22 від 27.03,2009 року та № 33 від 08.05.2009 року їй було оголошено догани за неналежне виконання службових обов'язків, наказом № 36 від 18.09.2009 року покладено обов'язки по складанню меню харчування, що не входить в її посадові обов'язки, а наказом № 10 від 25.05.2009 року звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України. Даний наказ було скасовано наказом № 7 від 13.04.2010 року де зазначено, що вона звільнена з 04.06.2009 року.
Зсі накази вважає незаконними та просила їх скасувати, поновити її на роботі і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Гайворонського районного суду від 11 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала кухарем їдальні загальноосвітньої школи с. Лозувата Ульяновського району, її посадові обов'язки передбачені Посадовою інструкцією кухаря, що затверджена 18.02.2009 року директором школи (а.с.228).
Наказом № 22 від 27.03.2009 року ОСОБА_2 оголошено догану за недобросовісне виконання посадових обов'язків. Підставою для цього став акт перевірки під час якої було виявлено грубе порушення санітарних норм та неякісне приготування їжі.
Даний наказ позивачка вважає незаконним не по причині недостовірності фактів, а з точки зору неправомірності участі в цій: перевірці представника СТОВ «Зоря», що є поставщиком сільгосппродукції для їдальні.
Колегія суддів зазначає, що зазначений акт позивачка не оспорювала в установленому законом порядку, а в рішенні суду вказується на те, що участь постачальника в такого роду перевірках передбачена нормативними актами, зокрема Наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005 року «Про затвердження порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах.
Наказ № 33 від 08.05.2009 року ОСОБА_2 вважає незаконним, оскільки складання меню не входить в її посадові обов'язки.
Судова колегія приймає до уваги, що Посадова інструкція затверджується директором школи. Через відсутність у штатному розписі і відповідно шкільній установі медичного працівника, завідуючої виробництвом наказом № 17 від 25.03.2009 року обов'язки по складанню меню були покладені на кухарів їдальні, які мають спеціальну освіту,
Зазначений наказ позивачкою не оскаржено.
Повторно ці обов'язки були уточнені наказом № 36 від 18.05.2009 року, який ОСОБА_2 оскаржила лише в процесі розгляду справи при уточненні позовних вимог 26.11.2009 року, тобто поза межами трьохмісячного строку на оскарження, передбаченого ст.233 КЗпП України.
Суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для його скасування
Щодо висновку про порушення строку на оскарження наказу № 22 від
27.03.2009 року в мотивувальній частині рішення суд допустив помилку, оскільки строк на оскарження наказу збігав 27.06.2009 року, а позивачка з цими вимогами звернулась 01.06.2009 року.
Зазначене не впливає на обставини, встановлені судом, оскільки суд дав оцінку законності всіх наказів, що стосувалися позивачки.
Відповідно до ч.1 п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
Оскільки підстави для скасування дисциплінарних стягнень у вигляді доган відсутні - наказ про звільнення відповідає вимогам трудового законодавства.
Згідно ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що в первісній позовній заяві про наявність лікарняного листа за період з 25.05.2009 року по 03.06.2009 року не згадується і як підстава для поновлення на роботі не зазначається.
Доповнення до позову з'явились через 10 місяців після звернення в суд під час судового засідання 12 квітня 2010 року у зв'язку з чим вже 13 квітня наказ про звільнення №10 від 25.05.2009 року було скасовано та видано наказ № 7 від 13.04.2010 року про зміну дати звільнення, що не суперечить вимогам трудового законодавства.
Своїх пояснень з приводу обставин справи взагалі та з приводу отримання лікарняного листа позивачка не надала, оскільки приймати участь в розгляді справи не побажала.
Судом зазначені обставини перевірені та встановлено, що наказ про звільнення директором школи в присутності працівників школи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_2 виготовлено 25.05.2009 року о 8 год. 30 хв., про наявність лікарняного листа не повідомляли. Всі особи допитані в судовому засіданні.
Таким чином, рішення суду є законним і обґрунтованим, узгоджується з наявними у справі доказами.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що привели б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: