АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6594 Головуючий у 1-й інстанції: Курбатова О.М.
2006 р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.
суддів: Спас О.В.
Бондаря М.С.
при секретарі: Череватій О.В.
за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "19" вересня 2006 року по справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-і особи: Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 6", Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького районного відділу Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 доОСОБА_1, 3-і особи: Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 6", Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького районного відділу Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
15 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-ї особи: Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 6" (далі - КП "ВРЕЖО №6"), Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького районного відділу Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ВГІтРФО Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області) про вселення.
У позові зазначала, що в квартирі АДРЕСА_1у м. Запоріжжі у двох суміжних кімнатах загальною житловою площею 34,8 кв.м. в
теперішній час зареєстровано троє осіб: вона, відповідач та їх неповнолітня донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Кімната площею 10,8 кв.м. в цій же квартирі належить відповідачу на праві власності В середині грудня 2005 року вона посварились з чоловіком (відповідачем) і пішла до своєї матері. Навесні 2006 року вона вирішила налагодити стосунки з чоловіком і повернулася додому, але побачила, що замок у вхідній двері поміняний. Відповідач ключів від вхідної двері їй не дає, що порушує їх з донькою право на користування жилою площею, оскільки іншого житла у них немає. Всі їх речі, у тому числі і особисті, знаходяться в квартирі.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд вселити її та малолітню ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. в квартиру АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі.
13 квітня 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, 3-і особи: КП "ВРЕЖО №6", Відділ ГІтРФО Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
У позові зазначав, що зареєстрований і постійно проживає в спірній квартирі, загальна площа якої становить 66 кв.м. Він є власником ізольованої кімнати площею 10,8 кв.м., а також наймачем суміжних житлових кімнат. Крім нього в цих двох кімнатах квартирі зареєстровані, але з червня 2002 року не проживають його донька і дружина.
Посилаючись на ті обставини, що відповідач відсутня в спірній квартирі понад 6-ти місяців, ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_1 та її малолітню доньку ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Вселено ОСОБА_1 і ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., у квартиру АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити, його позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зі ст. ст. 71, 72 ЖК України випливає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом
шести місяців, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням понад ці строки, провадиться у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є наймачем спірної жилої площі, а ОСОБА_3 ОСОБА_5- членами його сім'ї (довідки на а.с. 6-8) і згідно ст.. 64 ЖК України вони всі мають рівні права, що випливають з договору найма жилого приміщення.
ОСОБА_1 надала суду першої інстанції належні докази, якими довела, що до грудня 2005 року вона з донькою мешкала у спірній квартирі і навесні 2006 року намагалася до неї повернутися, але не змогла, так як за цей час ОСОБА_3 замінив вхідні двері і не дав їй нового ключа. Ці обставини вона довела як показами свідків - сторонніх, незацікавлених осіб, у встановленому порядку допитаних під час судового розгляду справи судом першої інстанції, так і письмовими доказами по справі, у тому числі і довідкою з дитячої лікарні (а.с.38), з якої видно, що неповнолітня донька отримує медичну допомогу за адресою спірного житла.
При таких обставинах ОСОБА_3, як у суді першої інстанції так і у апеляційному суді не заперечував того факту, що дійсно у вказаний ОСОБА_1 період часу ним замінені вхідні двері. До того ж, ОСОБА_3 пояснював, що він проживає в цій квартирі з іншою жінкою, щ з ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді він шлюб розірвав, а також посилався на ту обставину, що ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою пішла від нього ще у середині 2002 року, а тому вони втратили право користування цією квартирою.
ОСОБА_3 в якості доказу до суду першої інстанції надав акт, складений працівниками житлово-експлуатаційної дільниціІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто вже під час розгляду справи судом, який один має повноваження на встановлення в передбаченому законом порядку, тих обставин, які відображені в зазначеному акті. Свої підписи під цим актом поставили і троє з мешканців будинку, де розташована спірна квартира.
Суд першої інстанції належно дослідив всі докази по справі, в тому числі були допитані як свідки і ті особи, що підписали акт, і встановив, що ці особи або взагалі не бували в спірній квартирі, або не бували по 10 років, або заходили до неї не в той проміжок часу, в який склалися відносини, що досліджувалися судом. Також за ініціативою ОСОБА_3було допитано свідка ОСОБА_6, яка в теперішній час співмешкає в спірному житлі з ОСОБА_3 і має намір взяти з ним шлюб і продовжувати проживати в цій квартирі, що обґрунтовано оцінено судом першої інстанції, як безпосередня її зацікавленість у вирішенні спору на користь ОСОБА_3
Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.
Доводи апеляційної скарги полягають в переоцінці на користь ОСОБА_3тих доказів, які були належним чином досліджені і оцінені судом першої інстанції і не доводять неповноти або неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, або інших передбачених законом обставин, що тягнуть скасування рішення суду.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 209, 218, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.