ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

20 лютого 2007 р.

№ 4/202-06

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Муравйов О.В.

суддів :

Полянський А.Г. Фролова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна"

на постанову

від 09.11.2006р. Запорізького апеляційного господарського суду

у справі

№ 4/202-06 господарського суду  Херсонської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна"

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольгінське"

про	стягнення 104077,50грн

за участю представників сторін:

позивача:

Дмитрієв Т.М. дов. б/н від 17.02.07р., Андросюк І.С. дов. б/н від 17.02.07р.

відповідача:

База С.М. дов. №29 від 25.01.07р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.07.2006 року (суддя Ємленінова З.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

 Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. (судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М., Юхименко О.В.), вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

ТОВ "Торговий Дім "Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 4/202-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи скаргу тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що апеляційним судом не в повному обсязі перевірено законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, і, тому, постанова підлягає скасуванню.

У зв’язку з виходом судді Фролової Г.М., з лікарняного, справа №4/202-06 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року №02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не надав.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 зазначеного Кодексу).

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 104077,50грн. збитків, зазначаючи при цьому, що останній спричинив йому шкоду в результаті самовільного збору урожаю пшениці з 21,19га (16,69га на полі №3 та 4, 5га на полі № 72) на контурах № 7 та № 72 Ольгинської сільської Ради, про що свідчать, на його думку, акти обстеження земельних ділянок від 6, 7, 11, 13 липня 2005р.

Відмовляючи у задоволенні позову, судами попередніх судових інстанцій,  було встановлено, що акти на які посилається позивач не є належними доказами вини відповідача, оскільки:  вони складені  без участі представників відповідача;  в них зафіксовано лише факт викосу пшениці на полях, орендованих позивачем у фізичних осіб; при цьому не вказано хто фактично здійснював викос, на яких підставах та якою технікою викошувалася та вивозилася пшениця.

До того ж, в актах від 07.07.2005р., від 11.07.2005р., від 13.07.2005р. навіть не вказано номери земельних ділянок, які обстежувались, дані акти складалися значно пізніше ніж було фактично викошено пшеницю, в основу даних актів покладено пояснення лише працівників позивача.

Крім того, в актах не зазначено, що відповідач збирав пшеницю на полях, які орендував позивач, натомість в матеріалах справи наявні документи з яких вбачається, що відповідач також орендує певні земельні ділянки на контурах № 7 та 72 Ольгинської сільської Ради.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду відносяться до деліктних зобов’язань, тому що виникають не з договорів, а із завдання шкоди. Деліктне зобов’язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов’язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов’язальних відносин.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Враховуючи викладене, колегія судді Вищого господарського суду погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що позивач не виконав вимог зазначених вище норм статей, тобто, не довів наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме, не довів факт протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) іншої особи, шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, його вину.

А тому, постанова Запорізького апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Херсонської області є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін  оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" залишити  без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року у справі № 4/202-06 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                   Муравйов О.В.

Судді                                                                                            Полянський А.Г.

                                                                                                    Фролова Г.М.