Судове рішення #4673144

   

                                        Миколаївський районний суд Львівської області              

                                                                                                                                                                                                                    Справа № 2а-114/09                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  26 березня 2009 року                                                               Миколаївський районний суд Львівської області

 у складі: головуючої судді Берези В.І.

 при секретарі Федчук І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-

встановив:

              ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 1737 грн. 90 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 року. Вимоги мотивує тим, що їй як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня           2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2008 р. не виплачувалася.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області ОСОБА_3 проти позову заперечила та пояснила, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2008 році були відсутні. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні такого з урахуванням ст. ст. 99, 100 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1, яка народилася 01 серпня 1938 року, є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_3 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у статті 64 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким обмежується дія  ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

              З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

               Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішення Конституційного Суду України ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з 01.01.2008 року по 31.12.2008 р. виплачувалась у меншому, ніж передбачено Законом № 2195-УІ розмірі.

Так як Рішення Конституційного суду України прийняте 22.05.2008 р. та позивачу не в повній мірі проведено виплату, саме з цього часу такій належить право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі         30 % мінімальної пенсії за віком у 2008 році.

Таким чином, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до            ст. 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченої надбавки як дитині війни в травні – грудні 2008 року в розмірі 390,20 грн., позивачу належить до виплати:

травень – червень 2008 року – 481 грн. х 2 = 926 грн. х 30 % = 288,60 грн.

липень – вересень 2008 року – 482 грн. х 3 = 1446 грн. х 30 % = 433,80 грн.

жовтень – грудень 2008 року – 498 грн. х 3 = 1494 грн. х 30 % = 448,20 грн.

Всього: 288,60 + 433,80 + 448,20 = 1170,60 – 390,20 = 780,40 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87,94, 159, 160-163, 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                             постановив:

Позов задовольнити частково.

Поновити пропущений строк звернення до суду.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області провести нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії з врахуванням 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 починаючи з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 780 (сімсот вісімдесят) грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з часу проголошення. Апеляційна скарга подається у двадцятиденний строк з часу  подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     Береза В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація