ГАГАРИНСКИИ РАЙОННЫЙ СУД ГОРОДА СЕВАСТОПОЛЯ

1 інстанція код суду 27-02 справа № 2-2302/08 категорія 26

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

20 червня 2008 року                          Гагарінський районний суд ж. Севастополя

у складі: головуючого-судді:     Куімова М. В.,

при секретарі:                                      Плотніковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми боргу,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1.  звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2. про стягнення суми боргу у розмірі 18268, 17 гривень та судових витрат. Вимоги мотивовані тим,  що 06 серпня 2007 року,  між позивачем ОСОБА_1.  та відповідачкою ОСОБА_2.,  був укладений договір позики 3500 доларів США,  що за курсом НБУ складає 17675 гривень,  який був оформлений шляхом видачі розписки,  згідно якої,  відповідачка зобов'язалася повернути вказану суму до 10 листопада 2007 року,  проте,  до цього часу,  відповідачка суму боргу не повернула.

У судове засідання позивач не з'явився,  надіславши до суду письмову заяву,  відповідно до якої,  позовні вимоги підтримує у повному обсязі просить розглянути справу за його відсутність та постановити по справі заочне рішення.

Відповідачка та її представник ОСОБА_3.  у судове засідання також не з'явилися,  проте про дату і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.  Причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін та ухвалити рішення при заочному розгляді справи,  що відповідає вимогам  ст.  224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до  ст. 526 Цивільного Кодексу України,  зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

2

Відповідно до ч. 2  ст.  625 Цивільного Кодексу України,  боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотки річних від простроченої суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні встановлено,  що 05 листопада 2007 року,  між позивачем ОСОБА_1.  та відповідачкою ОСОБА_2.,  був укладений договір позики 3500 доларів США,  що за курсом НБУ складає 17675 гривень,  який був оформлений шляхом видачі розписки,  згідно якої,  відповідачка зобов'язалася повернути вказану суму до 10 листопада 2007 року,  проте,  до цього часу,  відповідачка суму боргу не повернула.

Таким чином,  суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_2. на користь позивача ОСОБА_1суму боргу у розмірі 17675 гривень та трьох відсотків річних від простроченої суми,  а разом 17807, 57 гривень.

Відповідно до ч. 1  ст.  88 ЦПК України,  суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача також судові витрати у розмірі 212, 68 гривень.

Вимоги щодо стягнення з відповідачки процентів за договором позики суд вважає такими,  що задоволенню не піддягають,  оскільки згідно розписки,  яка є у матеріалах справи,  сторонами не встановлена процентна ставка.

Керуючись  ст.  ст.  526,  625 Цивільного Кодексу України,   ст.  ст.  10, 11,  88,  209,  212,  214-215,  224-226 Цивільного процесуального Кодексу України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму боргу у розмірі 17807, 57 гривень та судові витрати у сумі 212, 68 гривень,  а разом 18020 (вісімнадцять тисяч двадцять) гривень 25 копійок.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.  Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.