Верховний Суд України

                            Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6679 / 2006р.                                                     Головуючий у 1 інстанції: Мусієнко Н.М.

Суддя-доповідач : Бондар В.О.

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року                                                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Приймака В.М.

Суддів:                Осоцького І.І.

Бондара В.О. При секретарі:   Петровій О.Б. розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну справу за   апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «27» вересня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя, 3-тя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації про стягнення одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА   :

У червні 2006 рокуОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення одноразової грошової допомоги.

Зазначав, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Сума недоплати 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає, виходячи з розрахунку за 2003 рік - 146 грн. 50 коп., за 2004 рік - 342 грн. 25 коп., за 2005 рік - 1410 грн., всього 1898 грн. 75 коп., які він просить стягнути з відповідача на його користь.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2006 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 1410 грн. разову щорічну допомогу за 2005р.

Стягнуто з УПСЗН Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь держави судові витрати в сумі 10,90 грн.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя просить постанову суду першої інстанції скасувати та

постановити нову, якою в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції с правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, щоОСОБА_1є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни-учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Розмір грошової допомоги визначений у ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і суд обґрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.

Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального

захисту.                                                 

Між тим, суд першої інстанції порушив положення глави 7 Розділу II КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова в частині стягнення з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь держави судові витрати в розмірі 10,90 грн. підлягає скасуванню, а в іншій частині постанова повинна залишитися без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2006 року по даній справі в частині стягнення з    Управління  праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь держави судових витрат в розмірі 10,90 грн. скасувати.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.