Верховний Суд України

                              Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6650 /2006р.                                                     Головуючий у 1 інстанції: Гнатик Г.Е.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

     УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Приймака В.М.

Суддів:                  Бондара В.О.

Осоцького І.І. При секретарі:    Петровій О.Б.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну справу за   апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради

на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «18» вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської райдержадміністрації Запорізької області про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної допомоги,

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської райдержадміністрації Запорізької області про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної допомоги.

Зазначала, що вона є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Сума недоплати за 2002 рік складає 156,50 грн., за 2003 рік складає 146,50 грн., за 2004 рік складає 342,25 грн., за 2005 рік складає 1410 грн., всього 2055,25 які вона просить стягнути з відповідача на її користь.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської райдержадміністрації Запорізької області на користьОСОБА_1 1410 грн. разову щорічну допомогу за 2005р.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради просять постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджується посвідченням.

Згідно до ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни-учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб, прирівняних до них, що передбачені цим Законом, є недійсними.

Таким чином, виходячи із змісту ч.3 ст. 2 Закону, відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Не передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Право на отримання позивачем грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідач не оспорює.

При цьому суд першої інстанції прийняв до уваги заперечення відповідача щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та врахував, що відповідно до ст.. 99 КАС України встановлений для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи строк обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Як вбачається з копії посвідчення учасника бойових дій на ім'яОСОБА_1. наявність у останнього права на пільги відповідно до законодавства України зазначена у самому посвідченні. Крім того, як видно із самого позову, право на отримання допомоги реалізовувалося позивачем на протязі 2002-2005 років, отже і суми фактично отриманої допомоги були відомі їй з моменту отримання.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом щодо недоплати сум за період 2002-2004 років, тому у відповідності до ст.. ст.. 99,100 КАС України правомірно стягнув на користь позивача недоплачену суму допомоги лише за 2005 рік.          

Доводи апеляційної скарги про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем по справі суперечать ст.. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в якій зазначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.