Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 -6730 Головуючий у 1 інстанції :Амброскін: В.Л.
Доповідач: Пільщик Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого :ПільщикЛ.В.
Суддів:. Глазкової О.Г.,
Мануйлова Ю.С.,
При секретарі: Ткаченко М.О.., розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скарг ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання права власності на гараж , усунення перешкод у користуванні гаражем визнання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва недійсним та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2002 року ОСОБА_1 . звернувся до суду з вищеназваним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, який в ході розгляду справи неодноразово доповнював.
Зазначав , що в 1992 році уклав з КМП „Пірс" договір 391 на будівництво капітального гаражу, розташованого в гаражному комплексі. Протягом 1992-1993 p. p . вніс передбачені договором кошти.
На порушення умов договору КМП „Пірс" взяті на себе за договором зобов'язання в строк не виконав, будівництво гаражного комплексу не завершивше експлуатацію його не здав, хоча у 1993 p.. був переданий йому у користування гараж №18 в недобудованому гаражному комплексі, яким він фактично користувалась до 2002 року.
Була порушена справа про банкрутство КМП „Пірс". ЗО травня 2002 року ліквідатор КМП „Пірс" ОСОБА_3 уклав з ПП ОСОБА_2 договір купівлі -продажу об'єкта незавершеного будівництва комплексу гаражів., У червні 2002 року покупець замінив замок на його , гаражі, доступ до гаражу перекрив охороною.
5 вересня 2002 року ухвалою господарського суду КМП „Пірс" ліквідоване як банкрут.
Посилаючись на те, що недобудований гаражний комплекс не був власністю КМП „Пірс" і не увійшов до складу ліквідаційної маси, ліквідатор ОСОБА_3 продав об'єкт незавершеного будівництва з порушенням вимог чинного законодавства, просив про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Просив також про визнання права власності на гараж №18, оскільки повністю сплатив обумовлені договором підряду кошти на його будівництво, а також про відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн., завданої порушенням його права власності на спірний гараж.
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 9 червня 2006 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_1 . зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ,пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги , дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. З 08 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну каргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Фактичні обставини справи встановлені судом з додержанням норм процесуального права і детально викладені у судовому рішенні.. Щодо встановлених обставин суд дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 не оспорює фактичну сторону справи , а наводить свою оцінку доказів, які були предметом розгляду суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і КМП „Пірс" у 1992 році був укладений договір, за яким позивач вніс кошти на будівництво гаражу на земельній ділянці, наданій у постійне користування КМП для будівництва гаражного комплексу.
КМП „Пірс" взяті на себе зобов'язання не виконав, до квітня 1993 року гаражний комплекс не збудував.
У жовтні 2000 року господарським судом була розпочата ліквідаційна процедура КМП „ Пірс", ліквідатором якого було призначено ОСОБА_3
На виконання своїх повноважень в процесі ліквідації банкрута ОСОБА_3 як ліквідатор КМП „Пірс" у травні 2002 року уклав з ПП ОСОБА_2 договір купівлі-продажу незавершеного будівництва комплексу гаражів (а.с.8).Виручені від продажу гроші пішли на погашення боргових зобов'язань КМП (а.с.64,61).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.09.2002 р. затверджений ліквідаційний баланс КМП „Пірс", за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності, банкрута КМП „Пірс" ліквідовано. Цією ж ухвалою постановлено, що згідно з п.6 ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними (а.с.66).
В установленому ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ОСОБА_1 свої претензії до боржника-банкрута не заявляв, його вимоги до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна не включались.
Позивач , обрав спосіб захисту своїх прав і просив визнати за ним право власності на гараж, при цьому посилався на внесення у 1992-1993 роках коштів для будівництва гаражу в гаражному комплексі КМП „Пірс" та фактичне користування одним із недобудованих гаражів . З огляду на встановлені обставини та за умови , що позивачу земельна ділянка не надавалася, суд першої інстанції дав правильну оцінку доводам позивача та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на гараж у незавершеному будівництвом гаражному комплексі та для визнання договору купівлі-продажу незавершеного будівництва недійсним
За таких обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку
про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права,
порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення спору.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись CT.CT.307, 308, 314,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21 вересня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення., проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.