Справа № 2-129/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року

                                        Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

                                        головуючого-судді:          Мусулевського Я.А.

                                        при секретарі:          Труновій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановив:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона з своїм братом ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. 24.03.2008 року її брат помер. 23.02.2010 року та 01.03.2010 року у вказану квартиру було здійснено проникнення невідомими особами. Як вона пізніше дізналася, проникнення було здійснено ОСОБА_3, як власником квартири. Їй стало відомо, що 19.02.2010 року ОСОБА_3 придбав вказану квартиру у її брата ОСОБА_4

          В зв‘язку з тим, що ОСОБА_4 не міг продати квартиру 19.02.2010 року, оскільки був мертвим, вона просить визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним.

          Крім того, вона зазначає, що ОСОБА_3 їй було завдано матеріальну шкоду на суму: 14000 грн. - за привласнення житла, 10000 грн. –за знищення та привласнення майна, 3000 доларів США –за привласнення особистих коштів. Також їй було завдано моральні страждання, розмір компенсації за які вона оцінила в 14000 грн. Вказані суми позивачка просила стягнути з ОСОБА_3

          Також позивачка зазначила, що нотаріус ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем перебуваючи в зговорі з ОСОБА_5, порушила вимоги ЗУ «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, Сімейного кодексу України, посвідчила оспорювану угоду купівлі-продажу квартири без наявності обов‘язкових документів. Даними своїми діями ОСОБА_2 завдала моральної шкоди позивачці на суму 14000 грн., яку і просить стягнути.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що договір купівлі-продажу необхідно визнати недійсним у зв‘язку з тим, що ОСОБА_4 не міг продати квартиру, оскільки на момент його укладання був мертвим. 14000 грн. за привласнення майна –це сума за яку, відповідно до договору купівлі-продажу, була продана квартира, і оскільки ОСОБА_3 незаконно став власником квартири, він повинен сплатити вказану суму позивачці. 10000 грн. та 3000 доларів США за привласнення та знищення майна –це сума, на яку позивачці було завдано шкоду в результаті незаконного проникнення ОСОБА_3 до квартири. Моральна шкода полягає в тому, що в результаті продажу квартири, позивачка втратила житло, змінився її звичайний спосіб життя, вона вимушена проживати у своїх знайомих та на її адресу в березні –квітні 2010 року надходили погрози він невідомих осіб, але представник позивача вважає, що погрози надходили з боку ОСОБА_6 Розмір компенсації за моральну шкоду, позивачка оцінила в 14000 грн., оскільки саме за таку суму була продана квартира.

Моральна шкода завдана нотаріусом ОСОБА_2 полягає в тому, що остання вчинила незаконні дії пов‘язані з посвідченням договору купівлі-продажу квартири, в результаті чого, позивачка лишилася житла. Незаконність дій нотаріуса полягає в тому, що вона: не піддала сумніву дійсність паспорту громадянина України ОСОБА_4, який їй було надано для засвідчення особи продавця; посвідчила угоду без довідки про склад сім‘ї відчужувача квартири за формою № 3; посвідчила угоду без довідки характеристики на квартиру та без технічного паспорту на квартиру. Розмір компенсації за завдану моральну шкоду обґрунтували також вартістю квартири, за яку вона була продана.           

          ОСОБА_3 в судове засідання не з‘явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Представник нотаріуса ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 заперечував, оскільки вважає дії нотаріуса законними. В іншій частині позовних вимог полагався на розсуд суду.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом було встановлено, що 19.02.2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Продавцем за даним договором виступав ОСОБА_4, покупцем –ОСОБА_3. Згідно п. 3 Договору квартира була продана за 14708 грн. Спірний Договір було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Що підтверджується вказаним договором.

Право власності за ОСОБА_3 було зареєстровано в ХД БТІ 22.02.2010 року, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності.

Згідно копії паспорту, який було надано нотаріусу ОСОБА_2 ОСОБА_4 народився 24.01.1969 року, тобто на час укладання спірної угоди йому було 41 рік.           

          Згідно свідоцтва про смерть (актовий запис № 1844 від 07.05.2008 року виконаний міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Херсонській області) ОСОБА_4 помер 24.03.2008 року у віці 55 років.

          Зазначене свідчить, що на час укладання договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_4 –власника квартири АДРЕСА_1, не було в живих і, відповідно, він не міг укладати договір купівлі-продажу. В момент укладання договору, від імені ОСОБА_4 діяла невстановлена інша особа, яка не мала права продавати квартиру.

          Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п‘ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Оскільки за договором купівлі-продажу, від імені ОСОБА_4 діяла інша особа, яка не мала права продавати квартиру, зміст правочину, в частині особи продавця та його повноважень, суперечить вимогам статей 316 та 317 ЦК України, відповідно до яких лише власникові належить право розпорядження своїм майном і це право власник здійснює відповідно до закону за соєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Таким чином, позов в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним підлягає задоволенню.

          Також судом встановлено, що покупцем за договором купівлі-продажу квартири є ОСОБА_3, який сплатив продавцю за квартиру 14708 грн.

          Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суду не було надано та судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 перебував у змові з невстановленою особою, яка діяла він імені ОСОБА_4, і що він став власником даної квартири в результаті змови та незаконних дій.          

          Тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 незаконно заволодів квартирою ставши її власником, тим самим завдав шкоду ОСОБА_1 на суму 14000 грн.

          В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити з чого складається сума шкоди в 10000 грн. В своїх поясненнях він вказав, що в результаті проникнення ОСОБА_3 до квартири, було пошкоджено та знищено майно на суму 10000 грн., але вказав що це за майно. Також він пояснив, що в квартири знаходилися грошові кошти в сумі 3000 доларів США і що ці кошти також пропали.

          Суду не було надано жодного доказу того, що в результаті проникнення до квартири ОСОБА_3 з квартири пропали або були знищені будь-які речі, які належали ОСОБА_1, а тим більше її майно на суму 10000 грн. та грошові кошти в сумі 3000 доларів США.

          Таким чином, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив неправомірні дії, якими завдав шкоду позивачці та повинен за це нести матеріальну відповідальність.

          Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

          Оскільки судом не було встановлено, що дії ОСОБА_3 носили неправомірний характер, то він не повинен нести відповідальність за моральну шкоду, якщо б вона і була завдана позивачці.

          До встановлення, в порядку передбаченому законом, вини ОСОБА_3 у незаконному заволодінні квартирою, його особу можна вважати потерпілою від незаконних дій особи, яка виступила в ролі продавця квартири.

          Згідно ж постанови про порушення кримінальної справи від 22.04.2010 року, було встановлено, що невстановлена особа, пред‘явило свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на квартиру в ХД БТІ, яке не відповідає дійсності та порушена за фактом підробки документів, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

          На теперішній час справа перебуває на стадії досудового слідства, винна особа не встановлена.

          Посилання представника позивача на те, що нотаріус ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем вступила в змову з ОСОБА_7 та порушила ряд вимог законів, якими регулюється порядок вчинення нотаріальних дій, суд до уваги не приймає, оскільки при посвідченні оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 були надані всі документи необхідні для вчинення даної нотаріальної дії.

          В п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій зазначено, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Якщо наданий паспорт громадянина України не мав пошкоджень, підтирань, виправлень або видимих ознак підробки, нотаріус не повинна була піддавати сумніву його дійсність.

          Надана нотаріусом на дослідження суду копія паспорту ОСОБА_4, не містить видимих ознак його підроблення, а тому ОСОБА_2 не мала підстав ставити під сумнів його дійсність та не приймати при посвідчені угоди.

          Згідно п. 28 Інструкції, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії):

документів, які підтверджують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частини, інше нерухоме майно, - якщо посвідчується договір про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла, відчуження власником (власниками) частини належного йому (їм) майна, а також якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлювальний документ на згадане майно і один з них відчужує належну йому частку (чи частку від частки); договорів про визначення чи зміну розміру ідеальних часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном тощо.

Правочини про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому., про що зазначено в п. 38 Інструкції.

Згідно п. 63 Інструкції, крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Матеріали нотаріальної справи щодо посвідчення спірного договору містять: копію свідоцтва про право власності на житло; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно; копію довідки про осіб, які проживають в квартирі; копії паспортів ОСОБА_8 та ОСОБА_4; копії довідок про присвоєння їм ідентифікаційних номерів.

Тобто вказані матеріали містять всі обов‘язкові документи, які Закон вимагає отримати нотаріусом при вчиненні нотаріальної дії –посвідченні договору купівлі-продажу.

Посилання представника позивача на те, що нотаріус повинен був отримати довідку характеристику на квартиру, яка видається БТІ, технічний паспорт на квартиру та довідку про осіб, які проживають в квартирі за формою № 3, є безпідставними, оскільки жоден нормативний акт, який регулює порядок вчинення нотаріальних дії, не вимагає від нотаріусів, в обов‘язковому порядку, отриманні перелічених документів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії нотаріуса ОСОБА_2 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.02.2010 року, були правомірними, а тому вона не могла завдати моральної шкоди позивачці. Тому позов в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19.02.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

          В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.          

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_9