ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р. | № 24/626-42/61 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Козир Т.П., |
суддів: | Шевчук С.Р., |
Владимиренко С.В |
розглянув касаційні скарги | 1) Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" 2) Акціонерного банку "Енергобанк" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. |
та рішення | господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. |
у справі | №24/626-42/61 |
за позовом | Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" |
до | 1) Акціонерного банку "Енергобанк" 2) Державної виконавчої служби в Шевченківському районі м. Києва 3) Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" м. Києва 4) Управління державного казначейства у м. Києві |
про | повернення безпідставно одержаного майна, відшкодування збитків, ціна позову 1556289,78грн., |
зустрічним позовом | Акціонерного банку "Енергобанк" |
до | Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" |
про | стягнення боргу, ціна позову 1814691,69грн., |
за участю представників:
- позивача: Приходько В.І. (дов. №25/09 від 25.09.2006р.);
- відповідача 1: Самольотов І.І. (дов. №13/05-40 від 18.04.2005р.);
- відповідача 2: не з’явились;
- відповідача 3: Ковальчук Ю.В. (дов. №28/Ю-07 від 24.01.2007р.);
- відповідача 4: не з’явились;
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2003 року Товариство з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" звернулося до господарського суду з позовом до відповідачів - Акціонерного банку "Енергобанк", відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про відшкодування матеріальних збитків на суму 1556289,78грн.
24.10.2003р. господарський суд м. Києва прийняв рішення у справі №24/626, яким позов Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" до Акціонерного банку "Енергобанк" та відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про відшкодування матеріальних збитків задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного банку "Енергобанк" на користь Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" 161624,89грн. відсотків за кредитним договором, 947437грн. –вартість вилученого майна, 43780,68грн. матеріальних збитків, 1700грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2003р. до участі у даній справі в якості іншого відповідача залучено Державне підприємство "Укрспец’юст".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004р. у справі №24/626 апеляційну скаргу Акціонерного банку "Енергобанк" на рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2003р. по справі №24/626 задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2003р. по справі №24/626 змінено. Викладено резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2003р. по справі №24/626 в наступній редакції: позовні вимоги Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" про стягнення збитків задоволені частково. Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" на користь Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" 947437грн. –вартість вилученого майна та 403651,27грн. неотриманого доходу. Стягнуто з відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва на користь Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" 74096,48грн. суми виконавчого збору. В позові Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" до Акціонерного банку "Енергобанк" відмовлено. В частині позову про стягнення суми 161624,89грн. відсотків за кредитним договором –провадження припинено згідно п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2003р. по справі №24/626 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2004р. у справі №24/626 касаційні скарги Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" та Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" задоволені частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004р., а також рішення господарського суду м.Києва від 24.10.2003р. по справі №24/626 скасовано в частині, що стосується вимог позивача про стягнення грошової суми у розмірі 161624,89грн., визначеної судами як відсотки за користування кредитом; грошових сум у розмірі 947437грн. та 403651,27грн., визначених судами, відповідно, як вартість вилученого майна та неотриманий позивачем дохід; грошової суми у розмірі 74096,48грн., визначеної апеляційним судом як збитки у зв’язку зі сплатою позивачем виконавчого збору. Справу в цій частині передано до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів. В іншій частині ці ж судові рішення залишено без змін.
Постанова Вищого господарського суду України в обґрунтування скасування постанови апеляційного суду в частині припинення провадження у справі №24/626 згідно п.2 ч.1 ст.80 ГПК України щодо позовних вимог про стягнення суми 161624,89грн. відсотків за кредитним договором мотивована невідповідністю висновку суду наявним у справі документам, неврахуванням ухвали Верховного Суду України від 18.12.2002р., якою рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2001р. по справі за позовом Тарасевича С.В., Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" до Тарасевича В.В., Акціонерного банку "Енергобанк" про визнання недійсними документів та стягнення суми, залишене без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 03.09.2002р., були скасовані, провадження у справі закрите з підстав не віднесення до підвідомчості загального суду цього спору. В цій частині було скасоване і рішення суду першої інстанції про стягнення на користь позивача грошової суми у розмірі 161624,89грн., колегія суддів Вищого господарського суду України вказала на передчасність висновку суду першої інстанції без з'ясування, які саме правовідносини щодо надання кредитних коштів склалися фактично між сторонами. Скасовуючи постанову апеляційного суду в частині стягнення з Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" на користь позивача 947437грн. вартості вилученого майна, суд касаційної інстанції зазначив про нез'ясування, яке саме майно і у якій кількості було вилучено у позивача і передано на зберігання до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст". З цих же підстав суд касаційної інстанції скасував з передачею на новий розгляд постановлені у справі рішення в частині стягнення грошової суми у розмірі 403651,27грн., з якою апеляційний суд пов'язав можливість отримання Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец’юст" доходу від реалізації вилученого у позивача майна.
Скасовуючи постанову апеляційного суду в частині стягнення з відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва виконавчого збору у розмірі 74096,48грн. на користь позивача, суд касаційної інстанції визнав передчасними такі висновки суду апеляційної інстанції без зазначення, з яких саме правових підстав суд виходив, вважаючи можливим таке стягнення, а також без зазначення, яким чином ці висновки узгоджуються з вимогами ст.46 Закону України "Про виконавче провадження", без з'ясування, чи закривалось виконавче провадження, відкрите у зв’язку з надходженням вищезазначеного виконавчого напису нотаріусу, і, якщо так, то за яких підстав це відбулось, із зазначенням про необхідність з'ясування судом заявлених по справі позовних вимог, зокрема, щодо стягнення суми виконавчого збору, незаявлених позивачем згідно наявних у справі документів.
Відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків на суму 437780,68грн., суд касаційної інстанції визнав правильною, відповідаючою фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства із залишенням в цій частині постанови суду апеляційної інстанції без змін. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що в іншій частині постанова апеляційної інстанції не оскаржується і відповідає вимогам діючого законодавства.
В березні 2005р. Акціонерний банк "Енергобанк" подав зустрічний позов до Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором від 06.08.1998р. в розмірі 343620,02дол. США, що по курсу Національного банку України станом на 29.03.2005р. становить 1814691,69грн. та про відмову останньому в первісному позові повністю.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2006р. провадження у даній справі в частині вимог до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва припинено, залучено до участі у справі в якості інших відповідачів Державну виконавчу службу в Шевченківському районі м. Києва та Управління державного казначейства України у м. Києві.
Позивач з урахуванням уточнень та доповнень до позовної заяви просив стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" 220831,48грн. безпідставно отриманих коштів та процентів на них, з Державної виконавчої служби в Шевченківському районі м. Києва 74096,48грн. безпідставно стягнутого виконавчого збору, зі Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" 1155142,61грн. вартості безпідставно одержаного майна та доходів від одержання цього майна.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у справі №24/626-42/61 (суддя Паламар П.І.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" про стягнення з відповідача 220831,48грн. –безпідставно отриманих коштів та процентів на них – мотивоване підставним одержанням банком коштів відповідно до умов договору кредиту та чинного законодавства, тому позов про повернення цих коштів, а також процентів за користування ними з посиланням на ст.469 Цивільного кодексу УРСР, ст.1212 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню.
Посилаючись на те, що постанова відділу Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м. Києва від 03.12.1999р., по якій з позивача було стягнуто виконавчий збір на суму 74096,48грн., не скасована і є чинною, суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача виконавчого збору.
Суд першої інстанції, зазначивши, що виконавче провадження за виконавчим написом №2196 від 12.11.1999р. не було закінчено в установленому порядку; арешт майна не знімався; питання про його повернення не вирішувалося; виконавче провадження на підставі постанови відділу Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м. Києва від 22.11.2000р. зупинено; ненадання доказів оскарження в установленому порядку рішень, дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби з цього приводу; визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням підставного збереження Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец’юст" належного позивачу майна у відповідності до вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" 1155142,61грн. вартості безпідставно одержаного майна та доходів від одержання цього майна.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено з підстав пропуску позивачем - Акціонерним банком "Енергобанк" передбаченого ст.71 Цивільного кодексу УРСР трирічного строку на звернення до суду за захистом порушеного права, ненадання доказів поважності пропуску зазначеного строку.
Київський апеляційний господарський суд, погодившись з висновками суду першої інстанції, визнавши рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинами та матеріалам справи, прийняв постанову від 27.09.2006р. у справі №24/626-42/61 (колегія суддів у складі головуючого Кондес Л.О., суддів Верховець А.А., Куровський С.В.), якою рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у даній справі залишено без змін, а апеляційні скарги Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" та Акціонерного банку "Енергобанк" - без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову, Повне товариство Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, Повне товариство Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" просить рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. у даній справі залишити без змін.
Спеціалізоване державне підприємство "Укрспец’юст" скористалося правом, наданим ст.1112 ГПК України, та надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить в задоволенні касаційної скарги Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" відмовити, а оскаржувані рішення та постанову - залишити без змін, посилаючись на їх прийняття з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Акціонерний банк "Енергобанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у даній справі в частині відмови у зустрічному позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача, Акціонерного банку "Енергобанк", Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст", матеріали справи та доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах, заперечення Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст", викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними рішення і постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06.08.1998р. між Товариством з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" та Акціонерним банком "Енергобанк" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії для здійснення розрахунків відповідно до контракту №78 від 22.07.1998р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Евоніт" в розмірі 500000 доларів США на строк з 06.08.1998р. по 05.02.1999р. під 22 відсотки річних під заставу будинку та товарних запасів на складі.
Згідно з умовами п.3 вказаного договору, він набирає чинності з моменту надання нотаріально посвідченого договору застави, який був укладений сторонами 20.08.1998р.
Поряд з цим, судами першої та апеляційної інстанції встановлено фактичне надання Акціонерним банком "Енергобанк" Товариству з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" 299000 доларів США на виконання зазначених договірних умов відповідно до меморіального ордеру №1 від 07.08.1998р., про що зазначено і у листах Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" на адресу Акціонерного банку "Енергобанк" у періоді листопад 1998р.-січень 2000р., в яких зазначено про визнання позивачем факту одержання коштів з проханням відстрочити час їх повернення.
Місцевим господарським судом також встановлено і те, що сума одержаного кредиту була конвертована в 1870800 російських рублів і на підставі платіжного доручення від 07.08.1998р. перерахована Товариству з обмеженою відповідальністю "Евоніт" в рахунок оплати позивача за контрактом №78 від 22.07.1998р., укладеним позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Евоніт".
При цьому суди попередніх інстанцій вказують на те, що доводи позивача про ненадання йому зазначеного кредиту, здійснення оплати 1870800 російських рублів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоніт" банком самостійно, не в межах контракту №78 від 22.07.1998р., спростовуються зібраними у справі доказами, а також рішенням Третейського суду при Київській торгово-промисловій палаті від 20.01.1999р. у справі №05п/98 за позовом Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоніт".
Судами також встановлено, що рішенням арбітражного суду м. Києва від 22.12.2000р. у справі №10/383 договір застави було визнано недійсним, а рішенням цього ж суду від 09.02.2001р. у справі №2/52 вказаний кредитний договір, укладений між зазначеними сторонами був визнаний таким, що не вступив в дію. Однак суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказані обставини не спростовують факту одержання позивачем зазначених сум кредиту. При цьому на підставі наявних у справі копій платіжних доручень позивача суди дійшли висновку про фактичне часткове виконання позивачем зобов'язань за спірним кредитним договором, а саме: сплати процентів Акціонерному банку "Енергобанк" за договором на суму 161624,89грн.
Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про підставне одержання Акціонерним банком "Енергобанк" від Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" коштів на суму 161624,89грн., та обґрунтовано відповідно до приписів ст.1212, ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Акціонерного банку "Енергобанк" безпідставно одержаних коштів на суму 161624,89грн. та процентів за користування ними на суму 59206,59грн.
Поряд з викладеним, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.1999р. постановою відділу Державної виконавчої служби Радянського райуправління юстиції м. Києва №6-274/5, на підставі виконавчого напису нотаріусу №2196 від 12.11.1999р. було відкрите виконавче провадження по зверненню стягнення на заставлене майно, а саме: на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 17-в, та товари в обороті Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" на користь Акціонерного банку "Енергобанк" на суму 1536293,73грн. при проведенні якого було описане та вилучене майно Товариства з повною відповідальністю "Компанія "Сезон" загальною вартістю 916232грн. та передане на зберігання Спеціалізованому державному підприємству "Укрспец’юст".
При цьому судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що на підставі постанови відділу Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м. Києва від 03.12.1999р. з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 74096,48грн. Вказана постанова у встановленому порядку не скасована та є чинною, виконавче провадження не закрите. На підставі чого суди попередніх інстанцій обґрунтовано, відповідно до приписів ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної виконавчої служби в Шевченківському районі м. Києва безпідставно стягнутого виконавчого збору на суму 74096,48грн.
Поряд з викладеним, судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2001р. у справі №24/619 скасовано постанову відділу Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м. Києва №6-274/5 від 22.11.1999р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №2196 від 12.11.1999р., виконавче провадження в установленому порядку не закінчене, арешт з майна не знімався, питання щодо його повернення не вирішувалося. На підставі постанови відділу Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м. Києва від 22.11.2000р. виконавче провадження зупинене. Враховуючи викладене, а також посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів оскарження в установленому порядку рішень, дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби, ненадання позивачем доказів визнання виконавчого напису нотаріусу №2196 від 12.11.1999р. таким, що не підлягає до виконання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про збереження Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец’юст" на законних підставах належне позивачу майно у відповідності до вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", та обґрунтовано відповідно до приписів зазначеної норми закону відмовили позивачу у задоволені позовних вимог про стягнення з Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст" вартості безпідставно одержаного майна та доходів від одержання цього майна на загальну суму 1155142,61грн.
Поряд з цим, суди першої та апеляційної інстанції при розгляді зустірчної позовної заяви Акціонерного банку "Енергобанк" про стягнення з Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" заборгованості за кредитним договором від 06.08.1998р. в розмірі 343620,02дол. США, що по курсу Національного банку України станом на 29.03.2005р. становить 1814691,69грн., встановили, що строк повернення кредиту за спірним кредитним договором – 5 лютого 1999 року, про порушення свого права Акціонерний банк "Енергобанк" дізнався не пізніше 6 лютого 1999 року, проте він звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з позивача сум кредиту та процентів по ньому після спливу трирічного строку 25 березня 2005року, з пропуском встановленого ст.71 Цивільного кодексу УРСР (діючого на момент виникнення спірних відносин) без надання суду доказів поважності причин пропуску зазначеного строку.
Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР встановлено трирічний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено.
Встановивши, що строк для звернення до суду з зустрічним позовом пропущений Акціонерним банком "Енергобанк" без поважних причин, оскільки банк своєчасно дізнався про порушення свого права, про що свідчить йог звернення у 1999р. за захистом свого права на повернення сум кредиту та процентів до нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, суд обґрунтовано зазначив у рішенні про відмову у задоволенні зустрічного позову Акціонерного банку "Енергобанк" з цих підстав.
При цьому суд правильно послався на норми Цивільного Кодексу УРСР, оскільки правила нового Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, сплинув до набрання чинності цим Кодексом.
З вказаними висновками правильно погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в апеляційному провадженні, та підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Доводи касаційних скарг висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційних скарг внаслідок правильного застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у справі №24/626-42/61.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Повного товариства Гольцова та Аксьонова "Компанія "Сезон" та касаційну скаргу Акціонерного банку "Енергобанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2006р. у справі №24/626-42/61 залишити без змін.
Головуючий | Т. Козир |
Судді: | С. Шевчук |
С. Владимиренко |