АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6556   2006 р.                               Головуючий у 1-й

інстанції: Кухар С.В.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 листопада 2006 р.                                                                        м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:             Приймака В.М.

Суддів:                        Осоцького І.І.

Бондаря В.О.

При секретарі:        Петрової О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби м. Мелітополя та Мелітопольського району на постанову про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2006 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС м. Мелітополя та Мелітопольського району на постанову про накладення на нього штрафу у розмірі - 340 грн..

У позові зазначав, що на підставі рішення суду по цивільній справі про розділ спільного майна подружжя ВДВС було відкрито виконавче провадження по виконавчому листуНОМЕР_1 про зобов'язання ОСОБА_1обладнати квартиру самостійною системою опалення та електропостачання за адресою АДРЕСА_1.

31 липня 2006 року постановою державного виконавця на ОСОБА_1накладено штраф у розмірі - 340 грн. за невиконання судового рішення по цій цивільній справі.

Позивач вважав, що постанова про накладення на нього штрафу не відповідає вимогам норм законодавства та при її постановці не враховано, що він з поважних причин не зміг обладнати квартиру відповідно до рішення суду.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року закрито провадження по справі за цим адміністративним позовом ОСОБА_1та роз"яснено йому про право звернутися до суду на неправомірні дії державного виконавця у цивільному судочинстві.

В апеляційній скарзіОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати і направити справу на розгляд до того ж суду.

Апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу суду про закриття провадження по справі суд прийшов до правильного висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що за адміністративним позовомОСОБА_1 просив скасувати постанову ВДВС про накладення штрафу за невиконання останнім рішення суду по цивільній справі.

Дані правовідносини передбачені розділом 7 ЦПК України про судовий контроль за виконанням судових рішень, де у ст..383 ЦПК України зазначено, що учасники виконавчого провадження під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням державного виконавця порушено їх права чи свободи.

Компетенція адміністративних судів згідно до ч.2 ст.. 17 КАС України не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Отже справа за таким позовом не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючі вищевказане, ухвала суду про закриття провадження по цій справі постановлена з додержанням норм законодавства, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛ ИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року про закриття провадження по цій справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України на протязі одного місяця шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.