ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року Справа № 2а-5173/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кононенко О.В.
при секретарі Вершині П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Військової частини А-1126 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження, -
ВСТАНОВИВ:
31.03.2009 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А-1126 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження мотивуючи свої позовні вимоги тим, що прокурорською перевіркою встановлено, що наказом командира військової частини А-1314 від 04.11.2002 року № 35-пм прапорщик ОСОБА_1був призначений на посаду старшини 133 окремої роти охорони та обслуговування та наказом командира військової частини А-1314 від 04.12.2002 року № 233 з 4 грудня 2002 року був зарахований до списків особового складу військової частини А-1314 і на всі види забезпечення.
Протягом 2008 року згідно з наказом командира військової частини А-1314 прапорщик ОСОБА_1перебував у службовому відрядженні у військовій частині А-1126 для участі у бойовому злагодженні УКРПОЛБАТу. Згідно розпорядження міністра оборони України від 03.06.2008р. № 458/3/5/277 ДС відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям відрядженим для проведення злагодження УКРПОЛБАТу повинна виплачуватись військовою частиною А-1126, відшкодування яке відповідачем до теперішнього часу не виплачено і складає 900,00 грн.
Прокурор просить суд стягнути з військової частини А-1126 на користь ОСОБА_1. заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 900,00 грн.
Прокурор та ОСОБА_1підтримали позов у повному обсязі про стягнення з військової частини А-1126 на користь ОСОБА_1. заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 900,00 грн.
Відповідач надав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за наявними в ній доказами, без його участі.
Таким чином, суд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов у повному обсязі з наступних підстав.
Наказом командира військової частини А-1314 від 31.07.2008 року № 194 прапорщик ОСОБА_1з 31 липня 2008 року був направлений у службове відрядження терміном на 30 діб до військової частини А-1126 (смт. Гвардійське Новомосковського району, Дніпропетровська область) для участі у бойовому злагодженні УКРПОЛБАТу, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А-1314 від 31.07.2008 року № 194 (а.с. - 6), посвідченням про відрядження № 1208 від 31.07.2008 року (а.с. - 7), при цьому вартість особистих витрат ОСОБА_1. при відрядженні склала 900,00 грн. Відповідно до розпорядження міністра оборони України від 03.06.2008р. № 458/3/5/277 ДС відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям відрядженим для проведення злагодження УКРПОЛБАТу позивачеві повинна виплачуватись військовою частиною А-1126.
Відповідно до ст.ст. 9 і 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населенні пункти, військовослужбовцям сплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» №663 від 23.04.1999 року для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України встановлені граничні норми добових витрат в сумі 25 гривень з 1 січня 2006р. Крім того відповідно до змін від 19.03.2008р. №209, що внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663, встановлено граничні норми до вищенаведених добових витрат у розмірі - 30 гривень.
Також відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року у службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби за наявності коштів на відрядження.
Відповідно до п.1.13 даної Інструкції військовослужбовцю перед виїздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого надаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат.
Позивачем вищенаведені вимоги Інструкції були виконані, проте у відшкодуванні особистих витрат на відрядження посадовими особами військової частини А-1126 відмовлено через відсутність коштів.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок відшкодування витрат на відрядження встановлений чинним законодавством України і зазначена грошова заборгованість військової частини А-1126 за службові відрядження передОСОБА_1. склала 900,00 грн.
Дана сума не відшкодована ОСОБА_1 відповідно до вимог до п.1.13 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України на службові відрядження в межах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2000 року, що підтверджується довідкою №715/9 від 20.03.2009 року (а.с. - 9).
На підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути з військової частини А-1126 на користь ОСОБА_1. заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 900,00 грн.
Спір вирішено на користь сторони, що не є суб'єктом владних повноважень, проте звертався з позовною заявою до суду прокурор, суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 79, 86, 94, 160, 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Військової частини А-1126 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А-1126 щодо відшкодування прапорщику Пономарьову В'ячеславу Олександровичу витрат на відрядження протягом 2008 року.
Стягнути з Військової частини А-1126 (р/р 35218001006514, УДК у Новомосковському районі, МФО 805012, ЄДРПОУ 22994874) на користь Пономарьова Вячеслава Олександровича заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Кононенко