Справа № 2-а-286/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.03.2011

          Суддя Корецького районного суду Рівненської області Павловський В.К., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

Встановив:

10.03.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області про поновлення строку для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а також про зобов"язання та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, в якому просить визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов'язати його виплатити на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з врахуванням підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача зазначив, що дії управління ПФУ в Корецькому районі Рівненської області повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не відповідають чинному законодавству України та вона пропустила строк звернення до суду встановлений ч. 1 ст. 99 КАС України, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 28.12.1933 р. та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV має статус "дитини війни", що підтверджується посвідченням № 104770 від 25.08.1997 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 цього ж Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

В 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до виплат Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевого фінансового органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.

Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004 р. –покладено саме на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.

Частиною 2 ст. 99 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із позовної заяви та доданих документів вбачається, що розмір отримуваної пенсії позивач знала у зв'язку з фактичним її отриманням, а також могла знати на підставі яких нормативно-правових актів нараховувалась їй ця пенсія та повинна була нараховуватись, оскільки Закони України є загальнодоступними і друкуються в офіційних виданнях, а тому ОСОБА_1 могла та повинна була дізнатись про порушене її право на час отримання щомісячної пенсії.           

Оскільки, позивач звернулася до суду 10.03.2011 року про захист її прав порушених у 2008 - 2011 рр., суддя вважає, що вона пропустила строк звернення до адміністративного суду. Поважних причин пропуску строку позивач у заяві не навела. Тому в частині позовних вимог, щодо нарахування та виплати допомоги за період з 2008 року по 2011 рік ОСОБА_1 повинно бути відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої підвищення до пенсії підлягають задоволенню (з застосуванням наслідків пропущення строків звернення до суду) за період з 10.09.2010 р. по 29.03.2011 р.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 94, 128, 158-163, 167,183-2, 186 КАС України суд,-

Постановив:

          Позовну заяву задоволено частково.

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.09.2010 р. по 29.03.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10 вересня 2010 р. по 29 березня 2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя:                               Павловський В.К.

копія

Справа № 2-а-286/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.03.2011

          Суддя Корецького районного суду Рівненської області Павловський В.К., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

Встановив:

10.03.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області про поновлення строку для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а також про зобов"язання та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, в якому просить визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов'язати його виплатити на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з врахуванням підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача зазначив, що дії управління ПФУ в Корецькому районі Рівненської області повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не відповідають чинному законодавству України та вона пропустила строк звернення до суду встановлений ч. 1 ст. 99 КАС України, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 28.12.1933 р. та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV має статус "дитини війни", що підтверджується посвідченням № 104770 від 25.08.1997 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 цього ж Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

В 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до виплат Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевого фінансового органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.

Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004 р. –покладено саме на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.

Частиною 2 ст. 99 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із позовної заяви та доданих документів вбачається, що розмір отримуваної пенсії позивач знала у зв'язку з фактичним її отриманням, а також могла знати на підставі яких нормативно-правових актів нараховувалась їй ця пенсія та повинна була нараховуватись, оскільки Закони України є загальнодоступними і друкуються в офіційних виданнях, а тому ОСОБА_1 могла та повинна була дізнатись про порушене її право на час отримання щомісячної пенсії.           

Оскільки, позивач звернулася до суду 10.03.2011 року про захист її прав порушених у 2008 - 2011 рр., суддя вважає, що вона пропустила строк звернення до адміністративного суду. Поважних причин пропуску строку позивач у заяві не навела. Тому в частині позовних вимог, щодо нарахування та виплати допомоги за період з 2008 року по 2011 рік ОСОБА_1 повинно бути відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої підвищення до пенсії підлягають задоволенню (з застосуванням наслідків пропущення строків звернення до суду) за період з 10.09.2010 р. по 29.03.2011 р.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 94, 128, 158-163, 167,183-2, 186 КАС України суд,-

Постановив:

          Позовну заяву задоволено частково.

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.09.2010 р. по 29.03.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10 вересня 2010 р. по 29 березня 2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя: підпис

          ВІРНО

Суддя Корецького

районного суду                                                                                 ОСОБА_2