Справа №22ц -497/09 Головуючий в 1 інстанції: Воробей І.В.
Категорія: 27 Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«6» травня 2009 року м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,
суддів - Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі - Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2., представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду від 1 грудня 2008 року, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Турійського районного суду від 1 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді:
Справа №22ц -497/09 Головуючий в 1 інстанції: Воробей І.В.
Категорія: 27 Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«6» травня 2009 року м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2., представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду від 1 грудня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення суду, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Оскаржуваним рішенням Турійського районного суду від 1 грудня 2008 року в позовіОСОБА_1 відмовлено.
В даному судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції скасувати.
Відповідач ОСОБА_2. та її представник апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.374 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду І якості.
Згідно зі ст.375 ЦК України (в редакції 1963 року) договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі.
У відповідності до п. З ч. І ст.44 ЦК України (в редакції 1963 року) повинні укладатись у письмові формі угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає
додержання письмової форми.
Згідно ст. 46 ЦК України (в редакції 1963 року) недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.
2
Відповідно до ст. 10 ч.2, ч.3 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись із даним позовом, позивач не надав суду будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження укладення між ним та відповідачкою договору позики шиферу та будівельних матеріалів і таких доказів не здобуто судом в ході розгляду справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд правильно виходив з того, що позивач не довів укладення між ним та відповідачкою в 1997 році договору позики 26 листків шиферу та інших будівельних матеріалів.
Такі висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Так, з матеріалів справи, зокрема із довідки Перевалівської сільської ради Турійського району Волинської області від 17 листопада 2008 року № 414 вбачається, що 14 квітня 1997 року пожежею у господарствіОСОБА_2 було пошкоджено хлів, відбудова якого здійснювалася її односельчанами безкоштовно та з використанням придбаної нею деревини. З бюджету сільської ради допомога не виділялася. (а.с. 62). В зв'язку з цим позивач, як він сам пояснив, передав відповідачці 26 листків шиферу і допомагав у відбудові хліва, чого не заперечувала відповідачка, проте заперечувала, що вона позичала шифер чи інші матеріали.
Із постанови начальника Турійського РВ УМВС України у Волинській області від 30.12.2007 року видно, що в порушенні кримінальної справи відносноОСОБА_2 відмовлено за відсутності події злочину, на підставі п.1 ст. 6 КПК України (а.с.4).
Крім того, із довідки Перевалівської сільської ради Турійського району Волинської області від 28 листопада 2008 року № 435 вбачається, що Лукашук М.І. протягом 10 років в період з вересня 1997 року по 06.12.2007 року не звертався із письмовою заявою до сільради про повернення шиферу. (а.с.89).
В даному судовому засіданні відповідачка пояснила, що позивач будь-яких вимог до неї про повернення йому шиферу не ставив і вона не зобов'язувалась його повертати. З того часу як він допомагав їй в ремонті хліва, вони деякий час проживали разом і після того, як припинили ці відносини, він став вимагати повернення шиферу. Оскільки шифер він їй не позичав, то вона і не повинна його віддавати.
При таких обставинах справи та вірно не взявши до уваги показання свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_5., яким не були відомі умови передачі позивачем шиферу відповідачці, суд дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Турійського районного суду від 1 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: