РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-255-07р
30січня 2007 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської
області в складі:
Головуючої судді Бондарьової Г.М.
При секретарі: Кобка Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення компенсації одноразової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Павлоградвугілля» про стягнення компенсації одноразової допомоги посилаючись на те, тривалий час пропрацював на шахтах на підземних роботах,правонаступником яких є ВАТ «Павлоградвугілля». За час роботи на шахті»Дніпровська»одержав 04 травня 1996 року травму спини та голови згідно акту форми Н-1 від 05 травня 1996 року,на підставі висновку МСЕК від 10 вересня 1996 року встановлено 70% стійкої втрати профпрацездатності,наказом по шахті «Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» було нараховано одноразову допомогу в розмірі 24198грн30 коп, 3800грн 30. коп було сплачено,а решту 204 98грн стягнуто примусово рішенням Першотравенського міського суду від 13 березня 2002 року,яку йому виплачено в повному обсязі частинами з порушенням місячного терміну її виплати.
Оскільки місячний термін виплати одноразової допомоги у відповідності до п.39 Правил відшкодування шкоди відповідачем порушений позивач просить стягнути на його користь компенсацію одноразової допомоги в такому розмірі відповідно до довідки відповідача про розміри та терміни виплати мені одноразової допомоги:
-Згідно довідки відповідача йому виплачено одноразовому допомогу в сумі 1000 гривень до 01 січня 1998 року.
-Далі в травні 1999 року йому виплачено 500 гривень,розмір
компенсації йому належить в сумі 126грн/ 127,1 індекс споживчих
цін на квітень 1999 року : 101,5 індекс на лютий 1998 року -1=
0,252 х 500 грн= 126грн/ .
В серпні 2000 року йому виплачено 300грн,компенсація цієї суми складає 202 грн ЗО коп/ 169,6 індекс за липень 2000 року : 101,5 індекс на лютий 1998 року-1= 0,671 х 300грн= 201 грн ЗО коп/; -В жовтні 2000 року йому виплачено1000грн,розмір компенсації складає 714грн/ 174,0 індекс на вересень 2000 року : 101,5 індекс на лютий 1998 року -1= 0,714 х 1000грн=714грн/;
2
Залишок невиплаченої одноразової допомоги на 01 січня 2001 року складає 21398,30 грн/24198,30 грн - 2800грн виплачених на 01 січня 2001 року/.
Розмір компенсації цієї суми складає 15941,73грн /177,1 індекс на листопад 2000 року: 101,5 індекс на лютий 1998 року -1 = 0,745 х 21398,30грн= 15941,73 грн/.
Всього йому належить до стягнення коригування одноразової допомоги у зв»язку з затримкою її виплати і її знецінення в розмірі 16983,03грн/126грн+201,30грн+714грн+15941,73 грн/.
Позивач вважає,що ним пропущений строк для звернення до суду з позовом з поважної причини,оскільки одноразова допомога була йому нарахована наказом по шахті в 1996 році,в призначенні допомоги йому не було відмовлено, також не було відмовлено в її виплаті, на шахті була створена черговість по виплатам одноразових допомог і всі потерпілі терпляче чекали своєї черги виплати вже призначеної допомоги.Одноразову допомогу йому виплачено частинами,всупереч вимогам п.5 Положення про компенсацію відповідач при виплаті одноразової допомоги безпідставно не виплатив одночасно і її компенсацію,тому він у встановлені строки звернувся до суду за примусовим стягненням компенсації одноразоврї допомоги,тобто з моменту порушення його права він трьохрічний строк позовної давності не пропустив,а якщо суд вважає,що він його пропустив,то він вважає,що є всі підстави для його поновлення-це обіцянки відповідача виплатити допомогу з моменту призначення,його потреба в постійному лікуванні ,недобросовістність дій відповідача по затримці виплати одноразової допомоги а також ненарахування її компенсації,та його упевненість в тому,що при виплаті допомоги відповідачем компенсація буде нарахована без суду,чого вимагає закон.
З врахуванням викладеного позивач просить суд відновити йому пропущений з поважної причини строк звернення до суду за захистом порушеного права та стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвігілля» його користь компенсацію одноразової допомоги
в розмірі 16983,03 гривні.
В судове засідання позивач не з»явився ,надав заяву про слуханя справи в його відсутність,позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав повністю, пояснив суду, що позивачу не належить стягнення компенсації одноразової допомоги, оскільки вона виплачується за суми нараховані після 01 січня 1998 року, тоді як ОСОБА_1 допомога нарахована в 1996 році.
Окрім того вважає, що ОСОБА_1 пропущений трьохмісячний строк позовної давності звернення в суд за вирішенням спору по компенсації, оскільки . ОСОБА_1 з моменту призначення допомоги, вимог про виплати компенсації не пред'являв, одноразова допомога йому була призначена , 16 грудня '1996 року, повністю виплачено в червні 2004 року, ОСОБА_1 вимог про виплату
3
компенсації не пред'являв по серпень 2006 року, що також являється підставою для відмови в задоволенні позову.
Представник, притягнутої по справі третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську, просить суд вирішити спір згідно вимог закону.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає
встановленими слідуючі обставини.
ОСОБА_1 тривалий час пропрацював на шахтах на підземних роботах,правонаступником яких є ВАТ «Павлоградвугілля». За час роботи на шахті «Дніпровська» одержав 04 травня 1996 року травму спини та голови згідно акту форми Н-1 від 05 травня 1996 року,на підставі висновку МСЕК від 10 вересня 1996 року встановлено 70% стійкої втрати профпрацездатності,наказом по шахті «Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» НОМЕР_1 було нараховано одноразову допомогу в розмірі 24198грн30 коп, 3800грн ЗО коп було сплачено,а решту 204 98грн стягнуто примусово рішенням Першотравенського міського суду від 13 березня 2002 року,яку йому виплачено в повному обсязі частинами з порушенням місячного терміну її виплати.
Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці», діючого на момент призначення позивачу одноразової допомоги, в „ разі зміни вартості життя, порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.43 Правил відшкодування шкоди в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 03 жовтня 1997 року, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди з вини власника, вчасно не призначені або не виплачені суми відшкодування шкоди, то ці суми виплачуються без обмеження будь-яким строком і підлягають коригуванню у зв'язку з ростом цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про охорону праці»
Згідно ст.34 Закону України «Про охорону праці» - компенсація працівникові втрати частини заробітної плати /відшкодування шкоди/ в зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться згідно з індексом росту цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати /відшкодування шкоди/ в зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1427 від 20 грудня 1997 року - компенсація працівникам втрати частини заробітної плати /відшкодування шкоди/ в зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати
4
/відшкодування шкоди/ за період починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за цей період вирослі більше ніж на один відсоток.
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 в межах заявлених ним вимог в частині стягнення компенсації одноразової допомоги за період з 01 січня 1998 року по грудень 2000 року в сумі 1698303грн., суд вважає, що оскільки відповідачем порушений, передбачений п.39 Правил відшкодування шкоди, місячний строк виплати позивачу одноразової допомоги і вона йому не була виплачена на 01 січня 1998 р. в розмірі 23198,30грн ,то, з урахуванням вимог закону ОСОБА_1.належить стягнути компенсацію одноразової допомоги в сумі 16983,03грн зі слідуючого розрахунку з врахуванням індексу зростання цін на споживчі товари та тарифів на послуги на день виплати частин одноразової допомоги:
Згідно довідки відповідача позивачу виплачено одноразовому допомогу в сумі 1000 гривень до 01 січня 1998 року.
-Далі в травні 19 99 року йому виплачено 500 гривень,розмір компенсації йому належить в сумі 126грн/ 127,1 індекс споживчих цін на квітень 1999 року : 101,5 індекс на лютий 1998 року -1= 0,252 х 500 грн= 126грн/
-В серпні 2000 року йому виплачено 300грн,компенсація цієї суми складає 202 грн ЗО коп/ 169,6 індекс за липень 2000 року : 101,5 індекс на лютий 1998 року-1= 0,671 х 300грн= 201 грн ЗО коп/;
-В жовтні 2000 року позивачеві виплаченоІОООгрн,розмір компенсації
складає 714грн/ 174,0 індекс на вересень 2000 року : 101,5 індекс
на лютий 1998 року -1= 0,714 х 1000грн=714грн/;
-Залишок невиплаченої одноразової допомоги на 01 січня 2001 року складає 21398,ЗОгрн/24198,30грн - 2800грн виплачених на 01 січня 2001 року/.
Розмір компенсації цієї суми складає 15941,73грн /177,1 індекс на листопад 2000 року:101,5 індекс на лютий 1998 року -1 = 0,745 х 21398,30грн= 15941,73 грн/.
Всього позивачеві належить до стягнення коригування одноразової допомоги у зв»язку з затримкою її виплати і її знецінення в розмірі 16983,03грн/126грн+201,30грн+714грн+15941,73 грн/.
Обговорюючи питання про строк позовної давності, пред'явлення
позивачем вимог про стягнення компенсації одноразової допомоги суд
виходить з того, що вона йому була нарахована в грудні 1996 року, відповідачем визнано, що на шахті одноразова допомога виплачувалась за черговістю по мірі надходження грошових коштів для цієї мети, відповідачем не виплачено по червень 2004 року, після чого повинно підлягати компенсації, згідно заявлених вимог по грудень 2000 року до введення в дію Закону України «Про
5
компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 1999 року №2050-111,введеного в дію з 01 січня 2001 року. Відповідач не виконав обов'язку щодо нарахування та виплати компенсації одноразової допомоги одночасно з виплатою суми допомоги в червні 2004 року всупереч вимогам п.5 Положення про компенсацію, позивач заявив позов про це в серпні 200 6 року, вимоги позивача про компенсацію допомоги не можна віднести до суто трудових правовідносин, оскільки вони також являються частиною цивільно-правових відносин ЦК України 1963 року розділу 40 - зобов»язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, ст.456 ЦК України 1963 року, що передбачає відповідальність за ушкодження здоров'я громадянина,за якого сплачуються страхові внески. Враховуючи пенсійний вік позивача, інваліда праці, суд вважає за можливе поновлення пропущеного ним з поважної причини строку звернення до суду згідно ст.80 ЦК України 1963 року, за компенсацією одноразової допомоги, право вимоги якої у позивача виникло з червня 2004 року - з дня виплати останньої суми одноразової допомоги позивачу, позов заявлений' в серпні 200 6 року. Висновок суду про трьохрічний строк ' позовної давності підтверджується також п.41 Правил відшкодування шкоди, діючих на момент призначення позивачу допомоги, згідно яких, якщо заяву про відшкодування шкоди потерпілий подав через три роки з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подачі заяви.
Суд вважає, що Закон України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2 000 року № 2050-111, який вступив в силу з 01 січня 2001 року і передбачаючий компенсацію грошових доходів громадян,яні не носять разового характеру, розповсюджується на правовідносини, що виникають після введення його в дію, він зворотної сили не має, тому суд вважає, що позивачу належить стягнення компенсації допомоги згідно Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати /сум :відшкодування шкоди/ в зв'язку з порушенням строків її 'виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року по грудень 2000 року згідно заявлених позовних вимог згідно п.5 вказаного Положення, тобто з 01 січня 1998 року по грудень 2000 року.
Суд вважає безпідставними доводи представника ВАТ «Павлоградвугілля» про необґрунтовані позовні вимоги позивача на підставі ст..34 Закону України «Про оплату праці» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, згідно з постановою КМУ № 1427 від 20 грудня 1997 року з послідуючими змінами, оскільки вони регулюють порядок виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати, а не виплати потерпілому витрат у зв'язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги на відшкодування шкоди. Щодо останніх спірних сум, то вказайими нормами закону регулюється лише порядок їх коригування у зв'язку з ростом цін на споживчі послуги, як це зазначено у вищевказаних Правилах, які не
6
містять обмежень по сплаті спірних сум при їх нарахуванні до прийняття цих норм закону, у тому числі, і щодо строків звернення з такими позовами до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 80 ЦК України 1963 року,ст.13 Закону України «Про охорону праці», ст.73 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 компенсацію одноразової допомоги в сумі 16983/шістнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят три/гривні 03 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» судовий збір у розмірі 169/сто шістдесят дев»ять /гривень 83 коп та ЗО /тридцять/ гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: /Г.М.БОНДАРЬОВА/