№ 1-71/09р.

                 В И Р О К

                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року                  Крижопільський районний суд  Вінницької

області  в   складі головуючого  судді         Глушкова В.Ф.

           з участю секретаря         Вінніченко О.В.

                прокурора         Зянько Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки села Тернівка, Крижопільського району, Вінницької області, вулиця Мічуріна, 17, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, раніше не судимої,

в скоєні злочину передбаченого ст. 203 ч. І КК України ,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2009 року близько 13.00 год. в с. Тернівка по вулиці            Мічуріна, 17, зі свого домогосподарства ОСОБА_1 продала 0,5 л. самогону за 8 гривень громадянину ОСОБА_2, якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 177 КУпАП.

31.03.2009 року ОСОБА_1 знову здійснила збут самогону в кількості 0,5 літри за 8 гривень ОСОБА_3, після чого його теж було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 177 КУпАП.

01.04.2009 року ОСОБА_1 повторно продала ОСОБА_2 0,5 літри самогону за 8 гривень, за що його знову було притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 177 КУпАП та цього ж дня в домогосподарстві ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 9 літрів самогону, який вона зберігала для подальшого збуту та агрегати самогонного апарату.

Допитана  в  судовому  засіданні  підсудна ОСОБА_1  свою  вину  визнала  повністю, суду  надала  пояснення, які  повністю  відповідають  викладеним  вище  обставинам  справи.  В  скоєному  розкаялася.

Приймаючи  до  уваги   повне  визнання  своєї  вини  підсудною  в  об’ємі  пред’явленого  звинувачення, а  також  те, що вона  не  піддає  сумніву  фактичні  обставини  справи, розуміє  зміст  цих  обставин, тому  суд  вважає  за  можливе  обмежити  дослідження  доказів  під  час  судового  слідства  допитом  підсудної.

Дослідивши  та  оцінивши  всі  докази  в  сукупності  суд  вважає, що вина  підсудної ОСОБА_1  знайшла  своє  повне  підтвердження  в  ході  судового  засідання.

Дії  підсудної ОСОБА_1 суд  кваліфікує  за  ст. 203 ч.1 КК України, як зайнняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона встановлена законом.

При  обранні  виду  та  міри  покарання  суд  враховує  ступінь суспільної  небезпеки скоєного та особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

По  місцю  проживання  підсудна  характеризується   позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася в скоєному і сприяла розкриттю злочину.

Враховуючи  наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід  призначити  у  виді штрафу.

Цивільний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 203 ч. І КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн.).

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 375 грн. 36 коп.

Речові докази по справі:

-   гроші в сумі 8 грн. звернути на користь держави;

-   бідон з холодником та перехідником і самогон 9 літрів знищити.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя