Справа № 2-960/2006 р.

                                                                                                              Справа № 2 -123 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 року                                                       Криворізький районний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                           Бондарчука Г.Д.

при секретарі                                                   Ференц І.З.

за участю:

позивача:                                                        ОСОБА_1

представник відповідача:                                  Чухрій А.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веселівськоі  сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що його батькоОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. За час його життя йому належала на праві приватної власності земельна ділянка розміром 2,950 га, яка розташована на території Веселівськоі  сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Батько позивача, маючи сертифікат на земельну ділянку, склав заповіт від 11.03.1999 року, яким заповів вказаний сертифікат позивачу по справі. При зверненні позивача до нотаріальної контори для отримання свідоцтво про право на спадщини, йому було відмовлено, оскільки між заповітом та фактично успадкованим майном існують розбіжності.

Позивач просив постановити рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсягу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 належала земельна ділянка розміром 2,950 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с. 13). Вартість земельної ділянки станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 27600 грн. 61 коп. (а.с. 9).

11.03.1999 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 - позивачу по справі, заповіт станом на 11.07.2006 року не змінювався та не скасовувався (а.с. 7).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис НОМЕР_1 (а.с. 14).

При зверненні позивача до нотаріальної контори, позивачу було відмовлено, оскільки існують розбіжності між заповітом та фактично успадкованим майном (а.с. 12).

Таким чином,ОСОБА_2, як власник сертифікату на право на земельну частку (пай) не встиг реалізувати своє законне право - внести зміни до раніше складеного заповіту та заповісти своєму сину -позивачу по справі ОСОБА_1 також і державний акт на право на земельну ділянку, який йому було видано як власнику сертифікату.

Оскільки, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 виникло право власності на земельну ділянку. Виділену в натурі, але він за час свого життя не скористався своїм правом на законних підставах розпорядитися цим правом володіння шляхом внесення змін до складеного ним заповіту, а також враховуючи той факт, що державний акт, виданий ОСОБА_2, як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) є продовженням права останнього на земельну ділянку, то у ОСОБА_1, як

єдиного спадкоємця померлого ОСОБА_2, виникло право спадкування вищезазначеної земельної ділянки.

Аналізуючи вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні було достатньо доказів, які підтверджують право позивача, як єдиного спадкоємця померлого ОСОБА_2 на земельну ділянку, а тому вважає за потрібне визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

На підставі викладеного, ст. 1222, 1234, 1225, 1228, 1268, ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Веселівської сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,950 га, розташованої на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІНФОРМАЦІЯ_2, вартістю 27600 грн. 61 коп. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в Дніпропетровський апеляційний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.