№2a-3
2007 рік
ПОСТАНОВА
І М"Я M У К P А Ї H И
26 січня 2007 року Ніжинський міськрайсуд
в складі судді Куровського Ю.В.
при секретарі Бережняк О.О.
у відкритому судовому засіданні в м.Ніжин розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду в Ніжинському районі про визнання недійсним відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся з позовом до відповідача де просить визнати відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах недійсною та зобов"язати призначити йому пенсію, посилаючись на те, що він з 1971 року працював в Чернігівському виробничому об"єднанні „Укрглававтотехобслуговування, яке згідно розпорядження Чернігівського міськвиконкому від 16 липня 1980 року реорганізоване у ВАТ „Чернігів-Авто" с.Вертіївка ДТП „Вертіївка-Авто", по кваліфікації акумуляторника 4-го розряду,з 01.03.1978 року по 25.11.1981 року.25.11.1981 року присвоєна кваліфікація акумуляторника 5-го розряду і кваліфікація акумуляторника включає роботи пов"язані з кислотою та її парами, ремонт, заправка та зарядка акумуляторів. Даними роботами він був зайнятий повний робочий день. Інші роботи не виконувались.05.05.1992 року він був звільнений з роботи по переводу на Ніжинську нафтобазу ,наказ НОМЕР_1. Професія акумуляторника дає право на пільгову пенсію за списком №2 розділ xxxll № 1173,згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року. Він звернувся до управління пенсійного фонду України в Ніжинському районі з проханням призначити пенсію відповідно до пільгового стажу для призначення пенсії по списку №2, але йому в цьому відмовили, посилаючись на те, що записи в трудовій книжці, не відповідають записам в особових рахунках підприємства.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Він пояснив, що при перевірці записів у трудовій книжці позивача та іншими документами, які б підтверджували стаж роботи для отримання пенсії на пільгових умовах, були виявлені розбіжності ,які не дозволяють оформити пенсію на пільгових умовах. Професія акумуляторника дає право на отримання пенсії на пільгових умовах при умові досягнення чоловіком 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначеній роботі при зайнятості на ній повний робочий день. Перевірка первинних документів проводилась із участю позивача. Були перевірені накази, табелі обліку робочого часу, накопичувальні відомості, особові
2
рахунки працівника. З актом перевірки був ознайомлений позивач. У зв'язку з тим, що у вищеперелічених документах маються розбіжності по виду виконуваної роботи, зазначенню професії позивача то пенсійний фонд прийшов до висновку, що у позивача підтверджується пільгового стажу акумуляторника 5 років і 22 дні, а саме з 01.03.1978 по 31.12.1978 року;з
1981 по 22.03.1982 року;з 01.01.1983 по 31.12.1985 року. Факт зайнятості неповного робочого дня на посаді акумуляторника підтверджується наказом НОМЕР_2 в якому говориться про те, що ОСОБА_1 дозволяється суміщати роботу акумуляторника з ремонтом електрообладнання з доплатою 30% тарифної ставки слюсаря-електрика по ремонту електрообладнання 3-го розряду з 01.05.198.1 року. Наказом НОМЕР_3 де ОСОБА_1 була присвоєна кваліфікація слюсаря по ремонту автомобілів 5-го розряду і у особових рахунках за 1979-1980 роки він значиться слюсарем. Наказом НОМЕР_4 від року де; позивачу надається 20% надбавка за сумісництво обов"язків слюсаря по ремонту автообладнання. Наказом НОМЕР_5 де ОСОБА_1 значиться як слюсар по ремонту топливної апаратури 5 розряду. В особових рахунках на заробітну плату за 1979 рік ОСОБА_1. значиться слюсарем;за 1986-1987 роки електриком. за 1987-1991 роки автослюсарем. У наказах на відпустки за 1986-1987 роки значиться як електрик.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши інші матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до запису №210 в трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що 01.03.1978 року він переведений на посаду акумуляторника 4 розряду, наказ НОМЕР_6. Відповідач визнав у позивача пільгового стажу в розмірі 5 років 22 дні, а саме з 01.03.1978 по 31.12.1978 року;з 01.01.1981 по 22.03.1982 року; з 01.01.1983 по 31.12.1985 року. Відповідно списку №2 професій та посад з тяжкими умовами праці робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах зазначено, що до них відносяться електрики-акумуляторники.
Суд не може погодитись із твердженнями позивача про те, що в трудовій книжці він значиться як акумуляторника тому на час його переведення 05.05.1992 року на інше місце роботи, він мав 12 років та 6 місяців стажу акумуляторника, що дає йому право на пільгову пенсію за віком,поскільки із тверджень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3-бувших директорів Вертіївської СТОА, ОСОБА_4-працівника цієї станції, де працював позивач, встановленого ОСОБА_1 при відсутності роботи акумуляторника виконував і іншу роботу. Крім того довідкою ВАТ „Чернігів-Авто" підтвердженого ОСОБА_1 з 01.03.1979 по 25.11.1981 року не
працював акумуляторником. У зв'язку із існуючими протиріччями у різних документах як-то наказах, особових рахунках, відомостях на отримання спецодягу, табелях обліку робочого часу, накопичувальних відомостях, трудовій книжці де в один і той же період професія позивача зазначена по різному, суд - вважає за доцільне прийняти думку
2
спеціаліста, допитаного в судовому засіданні, ОСОБА_5, яка зазначила, що найбільш реальним документом, що відображає роботу позивача, являється табель обліку робочого часу, який відображає час та об"єм роботи і являється підставою для нарахування заробітної плати. Тому суд при дослідженні доказів приймає до уваги табель обліку робочого часу позивача порскільки той, перебуваючи на посаді акумуляторника, виконував роботу яка зазначена в табелі обліку робочого часу. Поскільки табелі робочого часу за 1979,1980 рік не збереглись, а в особових рахунках посада позивача значиться-слюсар, то цей період не може бути визнаний як робота акумуляторника. Це також підтверджується довідкою ВАТ „Чернігів-Авто" від 22.01.2007 року. Суд не може погодитись із твердженням відповідача про зарахування пільгового стажу роботи позивача акумуляторником , в період з 01.01.1981 по 01.01.1983 року, часу роботи з 01.01.1981 по 22.03.1982 року, з посиланням на те, що мав місце наказ НОМЕР_4 від 23.03.1982 року про надання позивачу 20% за сумісництво обов"язків слюсаря по ремонту автомобілів, поскільки даного наказу для дослідження суду не було надано. Крім того наказНОМЕР_4 за 1982 рік по Вертіївській СТОА виданий 25 жовтня і у ньому не йде мова щодо ОСОБА_1,а тому суд вважає, що не зарахований період з 22.03.1982 року по 01.01.1983 року ОСОБА_1 слід зарахувати в пільговий стаж ,так як відпустка згідно наказу за цей період йому надавалась як акумуляторнику і по особовому рахунку він зазначений як акумуляторник. Суд також вважає, що поскільки ОСОБА_1 в табелях обліку робочого часу за 1988 рік,а саме за 06,08-12 місяці значиться як акумуляторник, то цей період слід зарахувати йому до пільгового стажу,тобто 6 місяців. Суд приходить до висновку про те, що поскільки за період роботи ОСОБА_1 в 1989 році в табелях обліку робочого часу він значиться акумуляторником то цей період слід зарахувати до пільгового стажу. За 1991 рік ОСОБА_1 в табелях обліку робочого часу за 02-08,10-12 місяці значиться акумуляторщиком, то цей стаж слід зарахувати йому, як пільговий, тобто 10 місяців .За 1992 рік по час звільнення з роботи, ОСОБА_1 значиться як акумуляторщик, що підтверджується довідкою ВАТ „Чернігів-Авто" тобто йому до пільгового стажу слід зарахувати 4 місяці та 4 дні. Суд вважає, що за період роботи ОСОБА_1 у Вертіївській СТОА акумуляторщиком, пільговий стаж підтверджується терміном 8 років 6 місяців та 26 днів.
Суд не може прийняти до відома посилання відповідача на наказ НОМЕР_2 про дозвіл на суміщення роботи акумуляторника з обслуговуванням і ремонтом електрообладнання з доплатою 30% тарифної ставки слюсаря електрика з 01.05.1981 року ,як такий, що свідчить про суміщення виконуваної роботи ОСОБА_1, поскільки сам по собі дозвіл на суміщення робіт не є доказом самого суміщення робіт і спростовується особовою карткою, де ОСОБА_1 значиться акумуляторником, наказом на відпустку як акумуляторнику.
Суд приходить до висновку, що поскільки на час виповнення позивачу 55 років, у нього стажу роботи акумуляторника, який давав право на оформлення на пільгову пенсію було 8 років 6 місяців та 26 днів то на той
3
час відмова у оформленні йому пенсії на пільгових умовах з боку управління пенсійного фонду України в Ніжинському районі була правомірною, Керуючись ст.161,163 КАСУ ,Законом України „Про пенсійне забезпечення"
ПОСТАНОВИВ
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Ніжинському районі про визнання неправомірною відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов"язання призначити пенсію, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області в 20 денний строк після подачі в 10 денний строк заяви про оскарження.
Суддя Ю.Куровський