ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
30.06.06 Справа № А-1/30
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бобеляка О.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу Рогатинської районної ради, м.Рогатин від 25.05.2006 р. № 139
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 року
у справі № А-1/30
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Калина», с.Юнашків Рогатинського р-ну (далі –ТзОВ)
до відповідача Потіцької сільської ради, с.Потік Рогатинського р-ну
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рогатинська районна рада, м.Рогатин
про визнання нечинним п.13 рішення двадцять п»ятої сесії четвертого демократичного скликання Потіцької сільської ради від 22.01.2006 р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»
з участю представників:
від скаржника –Федик І.М. –предст. (дов. № 297 від 30.12.2005 р.)
від позивача –Кліщ М.М. –ген. дир., Малєєва О.В. –предст. (дов. у справі, а.с.17)
Права і обов”язки, передбачені ст.ст. 49,51 КАС України, представникам сторін роз”яснені.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 р. у справі № А-1/30 (суддя Суботник В.В.) задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Калина», с.Юнашків Рогатинського р-ну (далі –ТзОВ), визнано нечинним п.13 рішення двадцять п»ятої сесії четвертого демократичного скликання Потіцької сільської ради від 22.01.2006 р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рогатинська районна рада, м.Рогатин; стягнено з місцевого бюджету Потіцької сільської ради на користь позивача 3,40 грн. судового збору та 500 грн. витрат на правову допомогу. Дана постанова мотивована судом тим, що видатки на компенсацію на медикаменти здійснюються з Державного бюджету України (ст.87 Бюджетного кодексу України), а видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки) здійснюються з районного бюджету (п.п.а п.3 ст.89 Бюджетного кодексу України), тому витрати на придбання медикаментів для центральної районної лікарні не можуть покладатись на сільські бюджети.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Рогатинська районна рада, подала апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на думку скаржника, постанова суду є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.4 ст.51, п.1 ст.112, ст.159 КАС України, ст.16, ст.23, ст.26, ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст. 203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, ст.88, ст.101, ст.104 Бюджетного кодексу України, ст.66 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік», ст.68 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», Закону України «Про внесення змін до бюджетного Кодексу України», Закону України «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об»єднань». Скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що договір на пільговий відпуск медикаментів
№ 7 від 27.01.2005 р., укладений між ТзОВ фірма «Калина»та Потіцькою сільською радою є недійсним, оскільки він повинен був затверджуватись на сесії сільської ради, а тому відповідно до ч.1 ст.203, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, Потіцька сільська рада ніяких зобов»язань щодо його виконання не має. Також судом не взято до уваги, що видатки на первинну медико-санітарну допомогу відповідно до змін в ст.88 Бюджетного кодексу України, повинні здійснюватись з районного бюджету і тому ці видатки не можна відносити до сталих видатків органів місцевого самоврядування, як це зроблено судом. Що стосується передачі коштів із бюджетів місцевого самоврядування до районного бюджету, то, оскільки, центральна районна лікарня є об»єктом спільного користування населення району, зазначене регулюється ст.104 Бюджетного кодексу України, згідно якої субвенція на утримання об»єктів спільного користування надається з одного місцевого бюджету іншому для компенсації цих видатків, що і зазначено в рішенні Потіцької сільської ради від 22.01.2006р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»в частині перерахування субвенцій на пільгові медикаменти в районний бюджету (райлікарні).
Позивач не погоджується з вимогами скаржника з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 63-65) та усними поясненнями в судовому засіданні, вважає постанову суду законною, обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
Між ТзОВ „Калина” та Потіцькою сільською радою 27.01.2005 року був укладений договір № 7 на пільговий відпуск медикаментів по безоплатному і з 50% оплатою рецептів, направлених Рогатинською центральною районною лікарнею (далі –ЦРЛ) і на невідкладну допомогу для ФАПів на п‘ять років.
Відповідно до умов цього договору позивач у справі відпускає медикаменти по пільгових рецептах, виданих Рогатинською центральною районною лікарнею, на затверджену суму коштів в розрахунковому році, а сільська рада (відповідач у даній справі) здійснює їх оплату відповідно до акту звірки за місячний період.
При формуванні бюджету на 2006 рік Рогатинською районною радою було прийнято рішення від 12.01.2006 року, яким затверджений районний бюджет на 2006 рік. В п.8 даного рішення встановлено: „Рекомендувати сільським головам передбачати при формуванні сільських бюджетів кошти для передачі субвенції районному бюджету на придбання медикаментів для центральної районної лікарні (згідно з додатком 7 до цього рішення)”. В додатку 7 до цього рішення визначені суми субвенцій для кожної із сільських рад Рогатинського району на загальну суму 438592 грн. Вказана сума субвенцій врахована при формуванні доходної частини районного бюджету на 2006 рік (п.1 рішення). Згідно з п.26 вказаного додатку Потіцькій сільській раді виділено 16451 грн.
На підставі рішення Рогатинської районної ради, в рішенні двадцять п»ятої сесії четвертого демократичного скликання сільської ради від 26.01.2006 року „Про сільський бюджет на 2006 рік” встановлено: „Затвердити субвенцію, яка передається районному бюджету на придбання медикаментів в сумі 16451 грн. 00 коп.”
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
У відповідності до п.п. „б” п.9 ст.87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають державні програми соціальної допомоги (грошову допомогу біженцям; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту інвалідів, у тому числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни; довічна стипендія для учасників бойових дій; кошти, що передаються до Фонду соціального страхування на випадок безробіття; часткове покриття витрат на виплату заборгованості з регресних позовів шахтарів).
Як правомірно зазначив місцевий господарський суд, оскільки видатки по компенсації на медикаменти носять сталий характер, то укладення вказаного договору є правомірним і його реалізація здійснюється за рахунок трансфертів Державного бюджету України місцевим бюджетам.
Відповідно до ст.96 Бюджетного кодексу України, до між бюджетних трансфертів відносяться, зокрема, субвенції.
Частиною 2 статті 101 Бюджетного кодексу України, передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
2) субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;
3) субвенції на виконання інвестиційних проектів;
4) інші субвенції.
Підстави та умови надання цих субвенцій визначені в ст.ст.102-107 Бюджетного кодексу України, зі змісту останніх яких вбачається, що такі носять компенсаційний характер.
Враховуючи те, що видатки на компенсацію на медикаменти здійснюються з Державного бюджету України (ст.87 Бюджетного кодексу України), а видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки) здійснюються з районного бюджету (п.п.„а” п.3 ст.89 Бюджетного кодексу України), витрати на придбання медикаментів для центральної районної лікарні не можуть покладатись на сільські бюджети.
Окрім того, додатки до рішення Рогатинської районної ради містять, зокрема, розрахунок трансфертів з районного бюджету до бюджетів міст районного значення, сіл та селищ Рогатинського району на 2006 рік, які відповідно до ст.ст.94 і 95 Бюджетного кодексу України враховують фінансовий норматив бюджетної забезпеченості для розподілу між бюджетних трансфертів. Оскаржуване рішення фактично передбачає повернення отриманих сільською радою міжбюджетних трансфертів в районний бюджет.
Крім цього, господарським судом правомірно зазначено, що Бюджетний кодекс України не передбачає можливості формування бюджетів районів, сіл та селищ на підставі рекомендаційних рішень вищестоящого органа.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представником позивача заявлено клопотання про стягнення із скаржника витрат на правову допомогу в розмуру 500 грн. В підтвердження понесених судових витрат, до матеріалів справи долучено копію договору від 06.06.2006 р. та копію платіжного доручення про сплату зазначеної суми. Як передбачено ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов”язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу. Однак, судова колегія вважає, що розмір судових витрат, пов”язаних з оплатою послуг адвоката, повинен бути співрозмірним, тобто не бути явно завищеним, тому, з врахуванням обставин справи, стягнення вказаних витрат підлягає зменшенню. Також, слід стягнути державне мито за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Тому, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п. 6,7 розділу УІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Рогатинської районної ради залишити без задоволення,
постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 р. у справі
№ А-1/30 –без змін.
Стягнути з бюджета Рогатинської районної ради:
- в дохід державного бюджета України 1,70 грн. державного мита, за розгляд
справи в апеляційній інстанції;
- на користь позивача 250 грн. судових витрат.
Зобов»язати господарський суд видати виконавчі листи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211,212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
Г.Г. Якімець