УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 10-57/11

Стаття 364 ч. 3, 189 ч. 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Ткача С.О.

суддів: Велидчука В.М., Заліщука М.С.

з участю:

прокурора Баньківського М.В.

адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 31 січня 2011 року,

встановила:

Постановою слідчого прокуратури в Житомирській області ОСОБА_3 від 05 січня 2011 року, порушена кримінальна справа за ст. ст. 364 ч. 3, 189 ч. 2, 162 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_2 і цього ж дня він був затриманий. А постановою Корольовського районного суду від 06 січня 2011 року, ОСОБА_2 обрано запобіжний захід тримання під вартою.

Постановою суду першої інстанції скарга ОСОБА_2 і його адвоката на зазначені рішення, залишені без задоволення.

В апеляціях ОСОБА_2 і адвокат ОСОБА_1 просять постанову судді та постанову слідчого скасувати. Мотивують тим, що заявлений відвід судді Кочетову Л.Г. відхилений безпідставно, так як він вирішував питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою і розглядав скаргу на постанову про порушення кримінальної справи. При розгляді скарги суддею не було враховано, що ОСОБА_2 сам з’явився до слідчого, де його і було арештовано по другому епізоду обвинувачення, що суперечить вимогам закону. На даний час обвинувачення ОСОБА_2 пред’явлене по епізоду порушеному 24 грудня 2010 року, а по епізоду порушеної кримінальної справи 05 січня 2011 року, обвинувачення не пред’явлене. Вважають, що підстав для затримання ОСОБА_2 05 січня 2011 року, не було. Він завжди з’являвся по виклику слідства, не ухилявся від слідства, має на утриманні сім’ю з неповнолітньою дитиною, жінка перебуває у стані вагітності, позитивно характеризується. Постанови слідчого про привід ОСОБА_2 24, 28, 29 грудня 2010 року є незаконними, так як він визнаний обвинуваченим лише 30 грудня 2010 року.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 і його адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи викладені в апеляціях, заперечення прокурора проти апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав передбачених ст. 94 КПК України, що вказували на наявність ознак злочину, для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи та чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було дотримано нею встановлений для цього порядок, передбачений ст. 98 КПК України і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Перевіряючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 236-2 КПК України, з’ясував чи відповідали закону дії слідчого, при вирішенні питання про порушення кримінальної справи.

Судом витребувані і досліджені матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу і встановлено, що рішення прийняте компетентною особою, відповідно до вимог ст. ст. 97, 99 КПК України.

Доводи апелянтів щодо незаконного винесення слідчим постанов про привід ОСОБА_2 24, 28, 29 грудня 2010 року як обвинуваченого, не спростовують наявність у слідчого приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Підставою до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину і тому ОСОБА_2 слідчим був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Наведеним спростовуються доводи ОСОБА_2 і його адвоката про відсутність підстав до порушення кримінальної справи і незаконність затримання слідчим прокуратури підозрюваного у вчиненні злочину.

Колегія суддів апеляцію ОСОБА_2 в частині оскарження ним постанови судді від 06 січня 2011 року, про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишає без розгляду, оскільки його і адвоката апеляції на зазначену постанову розглянуті апеляційним судом 01 лютого 2011 року і залишені без задоволення (справа № 10/0690/25/11).

Перевіряючи доводи апелянтів щодо неправильного вирішення заявленого судді Кочетову Л.Г. відводу, то колегія суддів в матеріалах справи не встановила таких підстав, як передбачені ст. 54 КПК України.

Переглядом справи колегія суддів не встановила порушень, які могли бути підставою для задоволення апеляцій і скасування постанови суду першої інстанції.

Тому, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 31 січня 2011 року, про відмову в скасуванні постанови про порушення кримінальної справи та постанови про затримання від 05 січня 2011 року – без зміни.

Судді апеляційного суду: