Справа № 2-а-283/10/1628

Провадження № 2-а-283/10/1628

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

08.02.2010 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; при секретарі - Пільщиковій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області, в якому прохав суд поновити попущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або підвищення до пенсії) за період з 01.01.2006 року по 01.07.2008 року в сумі 3302 грн. 60 коп.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 01 липня 2008 року мав право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

На думку позивача, розмір підвищення до пенсії, яке йому повинен нараховувати і виплачувати відповідач, необхідно визначити, виходячи з положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто розрахунки необхідно проводити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до його розрахунків за період з 01.01.2006 по 01.07.2008 роки йому відповідно не було нараховане та виплачене підвищення на загальну суму 3302 грн. 60 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але подав письмову заяву з проханням справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав і прохав позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області в судове засідання свого представника не направили, але подали заяву, в якій прохали справу слухати у відсутність їх представника, позовні вимоги позивача не визнали в повному обсязі, посилаючись на те, що всі виплати вони здійснюють згідно діючого законодавства. Повний текст письмових заперечень долучено до матеріалів справи.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серія ААА № 383523 виданим 22 березня 2000 року. Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач також відноситься до соціальної категорії учасник війни, що підтверджується довідкою УПФ України в Хорольському районі Полтавської області № 3448/07-03 від 26.05.2009 року. Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що протягом 2007-2008 років позивачу, за його заявою, нараховується та виплачується підвищення до пенсії як учаснику війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується довідкою ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області від 26 травня 2009 року №3448/07-03.

Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються нарахування і виплати йому доплати до пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.07.2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач по справі протягом 2006-2008 років діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки за вибором позивача останній отримував протягом вказаного періоду та отримує на даний час доплату до пенсії на підставі ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правильність дій відповідача щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачем до суду не оскаржується.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Г оловуючий: