ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                  

05.07.06                                                                                           Справа  № 3/81

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді                                               Орищин Г.В.

суддів                                                                      Дубник О.П.

                                                                                Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу відділення Державного казначейства України у м.Дубно та Дубенському районі б/н від 03.05.2006 р.

на постанову господарського суду Рівненської області від 04.04.2006 року

у справі № 3/81

за позовом Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції, м.Дубно (далі –ОДПІ)

до відповідача Мирогощанського аграрного коледжу, с.Мирогоща Дубенського р-ну

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відділення державного казначейства України у м.Дубно та Дубенському районі

про стягнення 8915 грн.           

 За участю представників сторін:

  від скаржника – Костевич Т.О. –гол. спец. юр. від. (дов. у справі, а.с.35)

  від позивача –Чорномаз Ю.П. –ГДПІ юр. від. (дов. № 3 від 10.01.2006 р.)

  від відповідача –Ніколайчук С.М. –предст. (дов. у справі, а.с.31)

          Права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст.49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам роз”яснено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 04.04.2006 року у справі № 3/81 (суддя Шандалюк М.П.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Дубенській ОДПІ про стягнення з Мирогощанського аграрного коледжу 8915 грн. заборгованості по неповернутій бюджетній позичці; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділення державного казначейства України у м.Дубно та Дубенському районі (далі –ВДК). Дана постанова мотивована судом тим, що урегулювання заборгованості по протоколу № 114/1 від 27.08.2000 р. за бюджетними позичками, отриманими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1953 від 10.12.1998 р., відповідає вимогам законодавства і є доказом того, що за відповідачем не рахується заборгованість в сумі 2000 грн. перед державою за надані бюджетні позички.

Третя особа у справі –відділення Державного казначейства України у м.Дубно  та Дубенському районі, подала апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, господарським судом не взято до уваги, що заборгованість відповідача виникла внаслідок неповернення ним наданої,  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1953 та укладеного на її виконання договору бюджетної позички в сумі 2000 грн. Факт отримання вказаної позички не заперечувався відповідачем та був доведеним і підтвердженим документально в суді першої інстанції. Твердження відповідача про повернення позички зерном та погашення заборгованості шляхом підписання протоколу урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, на думку скаржника, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не може бути належним доказом виконання зобов»язань. Окільки з травня 2000 року облік наданих сільськогосподарським підприємствам позичок на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік»було передано від казначейських органів до районних фінансових управлінь, у 2002 році (на момент підписання протоколу урегулювання заборгованостей) в скаржника була відсутня інформація щодо повернення чи неповернення даної бюджетної позички. Про неповернення позички райфінуправління повідомило ВДК у 2004 році, коли підписувався акт приймання-передачі від 01.09.2004 р. заборгованості по фінансових допомогах, наданих сільськогосподарським товаровиробникам з резервного фонду КМ України в 1997-1999 р. та було передано їх облік від фінуправління до ВДК, і т.і.

Відповідач у справі з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 58-60) та усними поясненнями в судовому засіданні, вважає постанову господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи.

При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:

Згідно договору № 11 від 01.12.1998 р. про надання фінансової допомоги для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році, укладеному між відділенням державного казначейства України в Дубенському районі і Мирогощанським аграрним коледжом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953 «Про фінансове забезпечення підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році», відділення державного казначейства надало сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 2000 грн. на умовах повернення до 1 жовтня 1999 року. В договорі (п.5.2) передбачено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Згідно платіжного доручення № 251 від 07.04.1999 р. Мирогощаським аграрним коледжом  отримано кошти в сумі 2000 грн. для ремонту сільськогосподарської техніки.

На прострочену фінансову допомогу по постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953 відідленням держказначейства нараховано пеню за період з 01.10.1999 р. по 21.01.20006 р. в сумі 6915 грн. (згідно уточненого розрахунку, поданого в судовому засіданні –1969,47 грн.), на підставі Декрету КМ України        № 8-93 від 21.01.93р. та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.200 р. № 77 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2001 р. за № 240/5431.

          Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:

Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" визнано в 2006 році органи державної податкової служби України органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії бюджетними позичками.

          В протоколі № 114/1, складеному Мирогощанським аграрним коледжом, управлінням сільського господарства і продовольства райдержадміністрації у Дубенському районі, обслуговуючого (заготівельно, переробного) підприємства у Дубенському районі та відділення державного казначейства України у Дубенському районі, зафіксовано, що станом на 27.08.2002 року на заборгованість Мирогощанського аграрного коледжу за отримані позички, які надані коледжу згідно з постановою Кабінету міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953, на загальну суму 66391 грн., проведено зменшення на суму 66391 грн., що складає дебіторську заборгованість держави, пов»язану з будівництвом у 1995-2000 р.р. об»єктів соціаьно-культурного призначення на селі, які споруджувались за рахунок власних коштів, а також за зерно, поставлене ним в рахунок державного замовлення до державних ресурсів. Однак, з даного протоколу не вбачається, що власне заборгованість по договору №11 в сумі 2000 грн. ввійшла в загальну суму 66391 грн.,  на яку зменшена його кредиторська заборгованість перед державою. Слід зазначити також, що договір на виконання постанови № 1953 від 10.12.1998 р., укладений сторонами 01.12.1998 р. Крім цього, відповідачем не надано суду жодних документів, передбачених Порядком визначення переліку підприємств та врегулювання відповідних сум заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, затв. спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України № 207/335 від 11.07.2001 р., які б свідчили про оформлення відповідних документів на списання даної заборгованості.

          Що стосується  стягнення пені, слід зазначити наступне:          

          Пунктом 5.2 договору № 11 встановлено, що несвоєчасне повернення фінансової  допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством. Тобто, ні порядок нарахування, ні розмір пені договором не встановлені.

В даному випадку, існують договірні зобов”язання сторін на підставі цивільно-правової угоди і застосування механізму нарахування і стягнення пені, встановленого нормативними документами для нарахування і стягнення пені щодо податків і неподаткових платежів, а саме: Декрету КМ України № 8-93 “Про  стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів” та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затв. наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77, безпідставне.          

          З врахуванням викладеного, постанову суду слід скасувати і прийняти нову. Позов задоволити частково, стягнути з Мирогощанського аграрного коледжу 2000 грн. заборгованості неповернутої фінансової допомоги, в стягненні пені - відмовити.

Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6,7 розділу YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу відідлення державнного казначейства України у м.Дубно та Дубенському районі задоволити частково.

          Постанову господарського суду Рівненської області від 04.04.2006 р. у справі

№ 3/81 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити частково.

          Стягнути з Мирогощанського аграрного коледжу 2000 грн. заборгованості  неповернутої фінансової допомоги; в стягненні пені - відмовити.

Зобов”язати господарський суд Рівненської області видати виконавчий лист,  у

відповідності із ст. 258 КАС України.

Дана постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути

оскаржена в касаційному порядку,  у відповідності із ст. ст. 211, 212 КАС України.

          Справу повернути в місцевий господарський суд.

головуючий суддя                                                                  Г.В. Орищин

    судді                                                                                         О.П. Дубник

                                                                                                      Г.Г. Якімець