Справа №2-321 за 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
19 січня 2007 p.
Стахановський міський суд Луганської області
у складі:
головуючого : судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.
при секретарі СКРИПНИК Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» та 3-ї особи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові ( далі Фонд ) про стягнення не донарахованої та несплаченої суми регресу, перерахунок суми регресу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача та 3-ї особи про стягнення не донарахованої та невиплаченої суми регресу та перерахунок суми регресу.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він працював на шахті ім. Чеснокова в умовах підвищеної забрудненості і отримав професійне захворювання. У зв'язку із чим МСЕК м. Стаханова йому встановлена втрата працездатності 25 %. Починаючи з липня 1996 р. адміністрацією шахти ім. Чеснокова, а потім після її ліквідації відповідачем - Державним підприємством « Обласною дирекцією «Луганськвуглереутруктуризація» позивачу недоплачені суми регресних виплат. Відповідачу в особі Кіровської Дирекції по ліквідації шахт, яка також на сьогоднішній час ліквідована, неодноразово, в зв'язку з колективними скаргами працівників шахти ім. Чеснокова, були видані приписи інспекції Міністерства праці та соціальної політики України в зв'язку з необхідністю проведення перерахунків щомісячних сум відшкодування шкоди: 20.04.2001 p.; 18.03.2002 p.; 08.05.2003 p., однак перерахунки не проводились. Середній заробіток для обчислення регресних сум з 01.07.1996 р. повинен складати середньомісячну заробітну плату за січень - квітень 1992 р. откорегований на коефіцієнт росту тарифних ставок за період з травня 1992 р. по 1996 р. - 4202 для підземних працівників. Виходячи з наведеного середній заробіток позивача повинен складати : 15666 крб х 4202 : 100 000 = 658,29 грн. 658,29 грн. х25% = 1645,57 грн. Регресні виплати з 01.07 1996 р. на момент передачі регресної справи до Фонду СНС -1.07.2001 р. повинні були становити 4446,58 грн. Фонд СНС після прийняття справи сплачував позивачу регресні виплати з суми заробітку 112,44 грн. і за час отримання справи позивача і на час подання позовної заяви недоплатив позивачу 5414,45 грн. Загальна сума регресних виплат, недоотриманих позивачем, складає 9861,03 грн. і не доплачена позивачу з вини відповідача - Державного підприємства «Обласної дирекції «Луганськвуглереструктуризація» Просить суд стягнути з державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» на користь позивача 9861,03 грн.;
зобов'язати Фонд прийняти суму регресних виплат на 1,12.2005 р. в „розмірі 267,30 грн. з наступним перерахунком.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, пояснень суду не надав, посилаючись на те, що в позовній заяві все написано вірно. Просить позов задовольнити повністю.
Представник державного підприємства «Обласна дирекція«Луганськвуглереструктуризація » заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі і
суду повідомив, що Державне підприємство «Обласна дирекція
«Луганськвуглереструкутризація» , як юридична особа була створена в січні 2004 р. Відповідно до Наказів Міністерства палива та енергетики № 280 від 05.06.2003 р. та № 778 від 23.12.2003 р. воно є правонаступником майнових прав та обов'язків Державної компанії «Укрвуглереструктуризація» відповідно до розподільчого балансу в якому не зазначений борг по регресним виплатам перед шахтарями. Шахта їм. Чеснокова, на якій позивач отримав ушкодження здоров'я, ліквідована та виключена із єдиного реєстру підприємств України без зазначення правонаступника. Позивач отримав ушкодження здоров'я у 1995 p., але під час проведення розрахунків регресних виплат посилається на Постанову Кабінету Міністрів ( далі Постанова ) № 276 від 26.05.1992 p., хоча на час отримання ним ушкодження здоров'я діяла Постанова № 472 від 23.06.1993 р. Також на думку представника відповідача позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом. .Просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник 3-ї особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала у повному обсязі і суду повідомила, що відповідно до п. 4.9 Інструкції «Про порядок передачі ВД Фонду СНС України документів, які підтверджують право застрахованого чи члена його родини на страхову виплату», затвердженої постановою правління Фонду СНС України від 20.04.2001 р. № 10 особиста справа постраждалого повинна містити довідку про розмір втраченого заробітку на дату передачі справи. Така довідка в особистій справі позивача має місце, в ній зазначена сума, яка підлягає відшкодуванню. Фонд не має права проводити перевірку правильності нарахування втраченого заробітку, а тільки проводить його коректриовку у відповідності до вимог закону. Крім того, позивач особисто написав заяву про продовження виплати йому суми втрати працездатності саме в розмірі, виходячи з якого Фонд продовжив виплати. Фонд продовжував виплати регресу позивачу у відповідності до вимог законодавства і на підставі документів, які знаходяться в його особистій справі. На підставі викладеного, заборгованості по сплаті позивачу регресних сум Фонд не має. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
відповідно до ч.І ст.П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні досліджені усі докази, надані сторонами. Клопотань про
витребування і дослідження інших доказів від сторін не надійшло. Судом постановлено
рішення на підставі доказів, досліджених під час судового засідання.
В судовому засіданні позивач:
не довів, що відповідач - державне підприємство «Обласна дирекція
«Луганськвуглереструктуризація» є правонаступником шахти ім.Чеснокова, де працював
позивач і де він втратив працездатність. На підставі Наказу Міністерства палива та
енергетики № 32 від 21.01.2004 р.державне підприємство «Луганськвуглереструктуризація» було створено шляхом виділу зі складу Об'єднання «Українська державна об'єднана дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств» ( а.с. 71 ). Згідно з п.9 Наказу Міністерства палива та енергетики № 280 від 05.06.2003 р. та п. 7.11 Наказу міністерства палива та енергетики № 284 від 03.06.2004 р. державне підприємство «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» є правонаступником майнових прав та обов'язків ДП «Укрвуглереструктуризація» згідно з розподільчим балансом ( а.с.54-57, 73). Відповідно до розподільчих балансів станом на 01.11.2003 p.; 31.12.2003 p.; 01.03.2004 р.;01.08.2004 p., які прийняті ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» ДК «Укрвуглереструктуризація» не мала заборгованості перед шахтарями по регресним виплатам ( а.с.58-67 ),
- не довів коли саме йому стало відомо про порушення його права з приводу розміру регресних виплат, т.я. в позовній заяві зазначив, що адміністрація шахти Чеснокова з липня 1996 p., а потім після її ліквідації- її правонаступник- відповідач по справі, постійно порушували діюче законодавство про відшкодування шкоди, спричиненого здоров'ю та незаконно зменшила йому виплату регресних сум, але в судовому засіданні не довів суду з якого саме часу позивачу стало це відомо. Відсутність відомостей про час, коли позивачу стало відомо про порушення його права позбавляє суд можливості вирішити питання про необхідність застосування строку позовної давності, т.я. на підставі п. 22 Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 р. „Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених адміністрацією, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років, а позивач звертається до суду з позовною вимогою про перерахунок щомісячних регресних сум з липня 1996 р.
- не довів необхідність застосування станом на липень 1996 р. коефіцієнту 4202. Посилання позивача на лист головного державного інспектора праці Луганської області № 69/02-1165 від 16.11.1999 р. (а.с. 10) не можуть бути прийняті судом до уваги, як доказ необхідності застосування вказаного коефіцієнту саме для обчислення регресних виплат позивача, т.я. в листі зазначено, що для постраждалих, які втратили своє здоров'я на виробництві до 1993 р, ( т.т. до прийняття „Правил про відшкодування шкоди ...") необхідно брати середньомісячну заробіну плату за січень - квітень 1992 p., відкореговану на коефіцієнт росту тарифних ставок за період з травня 1992 р. по 1996 р., для підземних працівників він становить 4202. Т.я. позивач надав суду довідку МСЕК від 17.05.1995 р. ( а.с, 5 ) та копію наказу НОМЕР_1 від 28.09.1995 р. ( а.с. 6 ), відповідно до яких стійка втрата працездатності йому встановлена з 12.04.1995 р., тоб -то після 1993 p., після прийняття Правил відшкодування шкоди... Надані позивачем копії Приписів державної інспекції праці Луганської області НОМЕР_2 від 20.04.2001 р. ( а.с. 11 ); НОМЕР_3 від 08.05.2003 р. ( а.с. 12); НОМЕР_4 від 12.06.2003 р. ( а.с. 13 ) не можуть також бути прийняті судом до уваги як доказ необхідності застосування до середньої заробітної плати позивача під час розрахунку регресних сум коефіцієнту 4202, т.я. приписи носять абстрактний характер і в них не зазначені виимоги про необхідність перерахунку ренгресних виплат саме позивачу.
Таким чином позивач не довів і.не підтвердив доказами пред'явлені вимоги до відповідача та 3-ї особи і на підставі викладеного суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю і не обгрунтованістю позовних вимог. Керуючись ст.ст, 10,11,60, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд ,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі у зв'язку з їх недоведеністю.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання письмової заяви про апеляційне оскарження до Стахановського міського суду Луганської області та шляхом подання протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області з одночасним спрямуванням до Апеляційного суду Луганської області копії апеляційної скарги особою, що оскаржує рішення суду.