ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
10.07.06 Справа № 7/158-2006
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючий суддя Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати
Газ Транс», смт. Батьово Берегівського р-ну (далі –ТзОВ) від 02.06.2006 р. № 12
на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.05.2006 р.
у справі № 7/158-2006
за позовом ТзОВ «Карпати Газ Транс», смт. Батьово Берегівського р-ну
до відповідача 1: Берегівської об”єднаної державної податкової інспекції,
м.Берегово (далі –ОДПІ)
до відповідача 2: відділення Державного казначейства у Берегівському районі,
м.Берегово
про стягнення 27 429 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ
представники сторін не з»явились
Апеляційна скарга розглядається без участі представників сторін, які були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.180-182), однак не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Клопотання Берегівської ОДПІ про відкладення розгляду апеляційної скарги (а.с.202) судовою колегією відхиляється, як безпідставне.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.05.2006 р. у справі
№ 7/158-2006 (суддя Швед С.Б.) відмовлено в задоволенні позову товариству з
обмеженою відповідальністю «Карпати Газ Транс», смт. Батьово Берегівського р-ну
(далі –ТзОВ) до відповідачів - Берегівської об”єднаної державної податкової інспекції,
м.Берегово (далі –ОДПІ) та відділення Державного казначейства у Берегівському
районі, м.Берегово про стягнення 27 429 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ. Дане рішення мотивоване судом тим, що позовні вимоги платника податків є погашеними строком давності, передбаченим п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181-ІІІ).
Дане рішення оскаржується позивачем у справі –ТзОВ «Карпати Газ Транс»,
оскільки, на його думку, судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 р. № 250-ІY та п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. Зокрема, вважає скаржник, до спірних відносин слід було застосовувати норми підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 р.
№ 2505-ІY. На думку скаржника, якщо в межах граничних строків передбачених п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ платник податків подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ із зазначенням суми бюджетного відшкодування, і форми (способу) здійснення такого відшкодування, то враховуючи п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ, такий платник своєчасно заявив про право на відшкодування задекларованих сум. Таким чином, позивач своєчасно заявив про своє право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 27429 грн. шляхом подання в квітні 2002 року до ДПІ у Берегівському районі уточненої декларації за січень 2002 року. У встановлений законодавством термін бюджетне відшкодування з ПДВ згідно поданої декларації з ПДВ за січень 2002 року не було здійснено, тому сума 27429 грн. є бюджетною заборгованістю, згідно із п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач та третя особа у справі відзивів на апеляційну скрагу не подали.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією
встановлено наступне:
ТзОВ «Карпати Газ Транс»знаходиться на обліку в ДПІ у Берегівському районі з 19.10.2001 р. згідно розпорядження Берегівської райдержадміністрації від 15.10.2001 р.
№ 723; свідоцтво платника ПДВ позивачу видано 19.04.2001року ДПІ в Ужгородському районі та 27.03.2002 р. видане ДПІ у Берегівському районі, у зв”язку із зміною місцязнаходження підприємства.
Позивач, перебуваючи на обліку як платник податку на додану вартість (далі –ПДВ), подавав до Берегівської ОДПІ декларації з ПДВ за скороченою формою за період квітень-грудень 2001 року та січень 2002 року. При цьому, у січні 2002 року позивачем досягнуто обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак, через помилку допущену при визначенні обсягів оподатковуваних операцій, ТзОВ «Карпати Газ Транс»і за січень 2002 року була подана податкова декларація по ПДВ за скороченою формою. Позивачем у квітні 2002 року були самостійно виявлені помилки в обчисленні обсягів оподатковуваних операцій, у зв»язку з чим до ДПІ у Берегівському районі 18 квітня 2002 року була подана уточнена декларація за загальною (повною) формою за січень 2002 року.
Оцінивши подані сторонами докази у справі на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія дійшла висновку про безпідставність та необгрунтованість вимог скаржника, з огляду на наступне:
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 «Про податок на додану вартість»(із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року № 2505-ІY (з врахуванням його перехідних положень), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР).
Згідно з п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону № 2181-ІІІ заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Оскільки, днем отримання права на бюджетне відшкодування є день подання податкової декларації, то платник податків мав би звернутись із завою про повернення йому надміру сплаченого податку, не пізніше 1095 дня з моменту подання податкової декларації. Однак, позивач звернувся з позовом про стягнення даної заборгованості лише 26.04.2006 р.
За викладених обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Отже, керуючись ст.ст.103,105 Господарського процесуального кодексу
України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.05.2006 р. у справі
№ 7/158-2006 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Дана постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець