Справа № 22ц-221/2007 рік Головуючий у першій інстанції
Чурупченко M.I.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
У ХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Хромець Н.С.
суддів: Острянського В.І., Смаглюк Р.І.
при Мехед Т.О.
секретарі:
за участю:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та поділ його в натурі в частині визнання права власності на 1/2 частину іменних цінних паперів -акцій ВАТ"Корюківська фабрика технічних паперів", стягнення 1/2 частини отриманих дивідендів по цих акціях та судових витрат,
встановив:
У березні 2006 року ОСОБА_1 заявила вимоги до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та про поділ його в натурі, вказавши загальну вартість майна - 203тис.502грн. У травні 2006 року позивачка збільшила позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача в її користь 1/2 частину отриманих відповідачем дивідендів за користування акціями підприємства у 2003-2004 роках в розмірі 5794грн.40коп.
Рішенням суду від 16 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 10 серпня 2006 року спір в частині визнання права власності та розподілу сумісного майна подружжя, окрім цінних паперів- акцій ВАТ"Корюківська фабрика технічних паперів" було вирішено, а питання про розподіл цих акцій ухвалою апеляційного суду передано на новий розгляд до місцевого суду. Рішенням суду від 24 листопада 2006 року, що оскаржується, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на1/2 частину акцій ВАТ"Корюківська фабрика технічних паперів"загальною кількістю 16370 шт. та про стягнення 1/2 частини дивідендів від суми 11588грн.80коп. і витрат на юридичну допомогу в сумі 400грн. було відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду від 24 листопада 2006 року і про постановления нового про задоволення її позову, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм процесуального і матеріального права та що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт вважає, що суд в порушення чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та всупереч матеріалам справи прийшов до висновку, що всі спірні акції ВАТ"Корюківська фабрика техпаперів" є особистою власністю відповідача. Апелянт також вважає, що оскільки відповідач користувався акціями,що належать їй, то необхідно також стягнути з нього і 1/2 частину дивідендів за 2003-2004 роки в розмірі 5794грн.40коп.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановивши рішення місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено факт придбання відповідачем 42 акцій підприємства за власний приватизаційний сертифікат та що позивачка не довела суду на підставі чинного законодавства правомірності заявлених позовних вимог щодо визнання права власності на решту належних відповідачу акцій підприємства, їх розподілу та стягнення дивідендів.
Апеляційний суд враховує, що згідно з правилами ст.ст.4 і 6 Закону"Про цінні папери та фондовий ринок" акції є іменними цінними паперами, які посвідчують майнові та немайнові права їх власника та що до особи, яка набула право власності на цінний папір переходять усі посвідчені ним права.
Відповідно до положень ст. 17 Закону"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Тому враховуючи наведене, в рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року по справі"Совтрансавто-Холдинг" проти України Суд вказав, „що акція товариства є складною річчю.Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції".
Отже, суд, враховуючи викладене та те, що законодавство не передбачає, що об"єктом спільної сумісної власності подружжя можуть бути немайнові права, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що порушення, допущені місцевим судом не призвели до неправильного вирішення спору по суті. Тому, згідно з правилами ч.2 ст.308 ЦПК України про те, що правильне по суті і справедливе рішення не може бути скасоване лише з формальних міркувань, суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та про залишення оскаржуваного рішення без змін.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,317,319 ЦПК України суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корюківського районного суду від 24 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: