Апеляційний суд Кіровоградської області
м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Суржика М. М.
суддів - Спірідонової Л. С.
- ОСОБА_1
при секретарі - Пітель Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого • 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківсь'кому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів, -
встановила:
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення з позовом в суд та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 2006року по 2008рік.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Суд встановив, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому порушене право підлягає захисту. Суд зобов’язав відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд про розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів . Пенсійного фонду, а так само не визначений механізм розрахунку підвищення, передбаченого ст.. 6 Закону, отже немає підстав для задоволення вимог позивача.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і
процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утриманця чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. 7, п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладеного на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, наявність у позивача права на призначене підвищення пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком гарантоване ст.. 46 Конституції України і. є визначальною для вирішення даного спору.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з того, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10- рп від 22 травня 2008 року положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» щодо зупинення дії ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі пояснення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.. 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі відхилити, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді