Справа № 22а-23/2007 Головуючий у першій інстанції - Артюх К.В.
Категорія - адміністративна Доповідач - Лакіза Г.П.
ПОСТАНОВА Іменем України
22 січня 2007 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Євстафіїва O.K.
суддів Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі Рачовій І.І.
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2006 року та на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання факту порушення вимог Закону України „Про звернення громадян", та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради НОМЕР_1, яким йому відмовлено в постановці на квартирний облік, та скасувати вказане рішення. Також позивач просив визнати винними дії відповідача, який не запросив його на засідання виконкому, на якому розглядалось питання про відмову про взяття його на квартирний облік. Свої вимоги мотивував тим, що ним до виконавчого комітету Чернігівської міської ради було подано заяву від 22.07.2005р. про взяття на квартирний облік. До заяви було додано довідку з місця проживання про склад сім"ї та прописку. Крім того, в заяві вказано на наявність у нього права на першочергове одержання жилого приміщення і на підтвердження цього права надано відповідну довідку Чернігівської МДПІ
від 22.07.2005р. В порушення ч.3 п.20 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлового приміщення (далі Правила) на засідання виконкому його запрошено не було. Відповідач своїм рішенням НОМЕР_1 відмовив йому в постановці на квартирний облік, але копію вказаного рішення не надіслав, повідомивши його про таке рішення листом. Підставою відмови в постановці його на квартирний облік вказане надання ним матеріалів не в повному обсязі, без посилання на норму закон та мотиви, що передбачені п. 13-15 Правил.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення.
В апеляційній скарзі на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2006 року ОСОБА_1 просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Свої вимоги мотивує тим, що суд застосував норми нормативно-правового акта - Постанову Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок від 11.12.1984р. та інших правових актів, які у частині суперечать Конституції України, Закону України "Про звернення громадян". Судом було порушено норми процесуального права. Так, в порушення ч.2 ст.71 КАС України ухвалено рішення без наявності доведених відповідачем обставин законності та правомірності його рішення та дій. Судом в порушення ч.2 ст. 158 КАС України в судовому засіданні ухвали з приводу заяви позивача про зміну позовних вимог не приймалось.
В апеляційній скарзі на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2006 року ОСОБА_1 просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовільнити заяву про винесення додаткового судового рішення. Свої вимоги мотивує тим, що суд, в порушення ч.2 ст. 158 та п.6 ст. 160 КАС України в ході судового розгляду справи не виніс жодної ухвали по клопотаннях, що зазначені в заяві про прийняття додаткових судових рішень. Усна заява про зміну позовних вимог (уточнення) була прийнята судом, проте в той же час усна заява про зміну позовних вимог (збільшення) судом залишена поза увагою, що свідчить про порушення судом норм права. Винісши рішення про судові витрати, суд тим самим вже прийняв додаткове рішення, хоча в резолютивній частині зазначає про відмову в його винесенні. Крім того, судове рішення про визначення грошового розміру судових витра повинно викладатись окремим документом у вигляді ухвали, що судом зроблено не було.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на постанову суду підлягає задоволенню частково, а оскаржена постанова підлягає зміні, а апеляційна скарга на ухвалу суду підлягає відхиленню, з наступних підстав.
2
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок №470 "Про затвердження обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" від 11.12.1984р., відповідач мав право вимагати від позивача додаткові документи, а саме копію договору піднайму жилого приміщення. Позивачем на вимогу відповідача не надано документів про піднайом житлового приміщення або про реєстрацію його за адресою: АДРЕСА_1. Місцевий суд також дійшов висновку, що з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради НОМЕР_1 вбачається, що управління по обліку та розподілу житлової площі міської ради виносило пропозицію про виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів, свідоцтв про право власності, затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, а не пропозицію про відмову у взятті на облік, як це передбачено ч.3 п.20 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок №470, тому підстав для запрошення позивача на засідання виконкому не було. Заяву позивача про зміну позовних вимог суд першої інстанції не розглядав з тих мотивів, що така заява була подана позивачем до канцелярії суду 18.10.2006р. о 16-10 год., коли суд вже знаходився в нарадчій кімнаті. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того що судом прийнято рішення по всім клопотанням, заявленим в судовому засіданні, вирішення клопотання про повернення оригіналів письмових доказів, уточнення позовних вимог, а тому підстави для прийняття додаткового рішення відсутні.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до виконкому Чернігівської міської ради про прийняття його на квартирний облік для отримання житлової площі Чернігівської міської ради. Заява ОСОБА_1 датована ним 22.07.2005 p., а зареєстрована в Управлінні по обліку та розподілу житлової площі 25.07.2005 р. До заяви ОСОБА_1 додав довідку з місця проживання про склад сім'ї та прописку, та довідку про перебування його на службі в податковій міліції. На вимогу працівників Управління ОСОБА_1 надав також акт обстеження його житлових умов. Крім того, спеціалісти Управління по обліку та розподілу житлової площі повідомили ОСОБА_1 про необхідність надання ним копії договору піднайму жилого приміщення або рішення районної ради про те, що ОСОБА_1 прописаний у ОСОБА_2 саме як член сім'ї, та довідки МБТІ про наявність або відсутність у ОСОБА_1 на праві власності житла в м. Чернігові (така довідка видається МБТІ лише оплатно). Проте ОСОБА_1 вказані документи не надав. Відповідно до пункту 7 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради НОМЕР_1, ОСОБА_1 було відмовлено у постановці на квартирний облік як такому, що не надав необхідних документів у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства, а 26.10.2005 р. ОСОБА_1
З
було направлено письмове повідомлення про зміст вказаного рішення виконкому, його дату та номер. Зазначені обставини не заперечуються сторонами у справі, та підтверджуються копіями заяви ОСОБА_1 про прийняття на квартирний облік з доданими до неї документами, витягом з рішення виконкому та листом (а.с. 23-24; 20; 25; 21-22; 10; 9).
Відповідно до п. 18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р., до заяви про взяття на квартирний облік додаються: довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи. В необхідних випадках до заяви додається, зокрема, копія договору найму жилого приміщення, яке належить громадянину на праві власності (відповідно до статті 158 Житлового кодексу України). Інші документи в разі необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої ради (ч.5 п.18 Правил). Відповідно до ст.ст. 33, 34, 35 та ч.1 ст. 48 Житлового кодексу України для постановки громадянина на квартирний облік необхідно з'ясувати, чи забезпечений він жилим приміщенням відповідно до встановлених норм, чи є підстави для визнання його таким, що потребує поліпшення житлових умов, чи не погіршив він протягом останніх п'яти років свої житлові умови; чи має цей громадянин у власності жилу площу у жилому будинку (квартирі). Таким чином, вимоги працівників Управління по обліку та розподілу житлової площі Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про необхідність надання ним вказаних вище документів, зокрема, довідки МБТІ про наявність (відсутність) у нього у власності жилих приміщень у м. Чернігові, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи наведене, виконком Чернігівської міської ради із законних підстав відмовив ОСОБА_1 у постановці на квартирний облік. Згідно з п.20 Правил, якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання запрошується заявник. ОСОБА_1 на засідання виконавчого комітету Чернігівської міської ради, де було вирішено питання про відмову у постановці його на квартирний облік, запрошений не був. Проте сам факт не запрошення ОСОБА_1 на засідання виконкому 17 жовтня 2005 року не впливає на правильність висновків суду щодо законності оскарженого рішення виконкому, та не дає підстав для задоволення вимог позивача про визнання незаконним оскарженого ним рішення виконкому. Крім того, відповідно до положень статті 19 Закону України „Про звернення громадян", на яку посилається позивач, органи державної влади і місцевого самоврядування та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані запрошувати громадянина на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву, лише на прохання цього громадянина. ОСОБА_1 не звертався із відповідною заявою щодо запрошення його на засідання виконкому Чернігівської міської ради.
4
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1, викладених в його позовній заяві від 25.09.2006р. (а.с.2), є вірними. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи положення статей 2 та 11 Кодексу адміністративного судочинства щодо завдань адміністративного судочинства, принципів диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин справи, а також положення ч. 1 ст. 137 КАС України про те, що позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи, суд першої інстанції необгрунтовано не взяв до уваги заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог. Посилання суду першої інстанції на те, що письмова заява про зміну позовних вимог була подана до канцелярії суду о 16-10 год. (а.с.30), в той час як суд знаходився в нарадчій кімнаті, не можна визнати обґрунтованими. З технічного запису судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 заявив про зміну позовних вимог після дослідження судом письмових доказів по справі в порядку доповнення, але судом першої інстанції його заява про зміну позовних вимог вирішена належним чином не була. Суд першої інстанції не виконав обсягу процесуальних дій, передбачених ст.. 137 КАСУ, незважаючи на те, що до його відома було доведено позивачем про подання заяви про збільшення позовних вимог. Таким чином, апеляційному суду належить вирішити вимоги, викладені ОСОБА_1 у заяві від 18.10.2006 року (а.с.30). У доповненні до позовних вимог ОСОБА_1 просить: визнати винними діяння відповідача по несвоєчасному наданню інформації на його звернення від 22.07.2005 p.; визнати винними дії відповідача по наданню відповіді на його звернення не за підписом керівника відповідача; визнати неправомірними дії відповідача щодо неповідомлення його про порядок оскарження прийнятого за його заявою рішення; визнати рішення НОМЕР_1 таким, що не відповідає змісту ч.4 ст. 15 Закону України „Про звернення громадян"; визнати відповідача винним в порушенні обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України „Про звернення громадян"; зобов'язати відповідача прийняти рішення про постановку його на квартирний облік; стягнути з відповідача 200 грн. на відшкодування моральних збитків, завданих неправомірними діями при розгляді його звернення.
Судом встановлено, що саме позивач не виконував законні вимоги відповідача про надання документів, необхідних для позитивного вирішення його заяви про постановку на квартирний облік. Тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що вимога позивача про визнання винними дій відповідача по несвоєчасному вирішенню його заяви про постановку на квартирний облік, не підлягає задоволенню.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про постановку його на квартирний облік 26.10.2005 р. заявнику була направлена письмова відповідь про результати розгляду його заяви і суть прийнятого рішення, з викладенням мотивів відмови (а.с.9). Та обставина, що відповідь за
5
результатами розгляду заяви ОСОБА_1 підписана начальником Управління по обліку та розподілу житлової площі Гурасом А.А., не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до абз. 3 ст. 15 Закону України „Про звернення громадян" таку відповідь вправі давати компетентний орган, який отримав заяву. Неповідомлення ОСОБА_1 порядку оскарження прийнятого рішення про відмову у постановці його на квартирний облік не призвело до порушення його прав, оскільки він своєчасно звернувся за захистом своїх прав, які вважав порушеними, до компетентного органу - до суду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій відповідача, а тому не підлягають задоволенню його позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 грн.. Крім того, ОСОБА_1 не доведено сам факт заподіяння йому вказаної ним моральної шкоди. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1, викладених ним в заяві від 18.10.2006р. (а.с.30), рішення суду першої інстанції належить змінити, та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради НОМЕР_1, встановлення факту порушення вимог Закону України „Про звернення громадян" та відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви позивача про винесення додаткового рішення, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.1 ст. 168 КАС України для прийняття місцевим судом додаткової постанови. Заява ОСОБА_1 про зміну позовних вимог судом першої інстанції не була прийнята до розгляду, і і заявлені у ній вимоги судом не досліджувались.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч.1 ст. 48 Житлового кодексу України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок №470 від 11.12.1984р., ст.ст. 195, 198, п.3 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2006 року задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2006 року змінити.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.10.2005р. №235,
6
встановлення факту порушення вимог Закону України „Про звернення громадян" та відшкодування моральної шкоди.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2006 року відхилити, залишити вказану ухвалу без змін.
Постанова набирає законної сили після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсягу.
Головуючий:
Судді:
7